Найголовніше за тиждень: позачергові вибори до ВРУ відбулися, суддям Окружного адмінсуду Києва можуть оголосити підозру, органи з добору суддів пропонують перевантажити, антирейдерський указ президента, перевірка нотаріусів, всеукраїнський тиждень права
Позачергові вибори до Ради відбулися, - ЦВК
Позачергові вибори народних депутатів України відбулися, при цьому подій, які би поставили під сумнів їх проведення, не було. Про це заявила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук під час брифінгу 22 липня 2019 року.
«Таких подій, які б поставили під сумнів проведення цієї парламентської кампанії, не було, вона є такою, що звершилася», – зазначила Сліпачук та підкреслила, що «вибори парламентські відбулися».
Додамо, явка виборців на позачергових виборах, які відбулися 21 липня, становила 49,84%.
26 липня ЦВК повідомила про те, що опрацювала 100% електронних протоколів щодо підсумків голосування у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.
Згідно з цими результатами, за партію «Слуга народу» проголосували 43,16% виборців, за «Опозиційну платформу – За життя» – 13,05%, «Батьківщина» – 8,18%, «Європейську солідарність» – 8,10% і «Голос» – 5,82%.
Зазначимо, ЦВК має визначити результати виборів не пізніше ніж на 15 день з дня голосування, тобто до 5 серпня.
Протягом 5 днів з дня встановлення результатів їх мають офіційно оприлюднити результати виборів у «Голосі України» та в «Урядовому кар’єрі».
Також протягом 5 днів з дня оприлюднення формується підготовча депутатська група, яка припиняє роботу після створення депутатських кабінетів. Група готує пропозиції щодо організації та проведення пленарних засідань першої сесії Ради нового скликання.
Верховна Рада нового скликання збирається на першу сесію і депутати складають присягу на урочистому засіданні перед першою сесією не пізніше ніж після 30 днів після оприлюднення результатів.
Генпрокуратура підготувала підозру суддям Окружного адмінсуду Києва
26 липня 2019 року детективи НАБУ спільно зі слідчими Управління спеціальних розслідувань ГПУ обшукали приміщення Окружного адміністративного суду міста Києва та Суворовського районного суду м. Одеси. Про це йдеться на сайті НАБУ.
Обшук здійснили у межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями київського суду.
Слідство вважає, що судді організували винесення завідомо неправосудних судових рішень та втрутились у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Мета цих дій – уникнення обов’язкового кваліфікаційного оцінювання, встановленого законом для служителів Феміди.
Свій план, за версією слідства, вони реалізували у кілька етапів.
Судді нібито штучно ініційовано подання позовів про відсутність повноважень у деяких членів ВККС та заборону їм виконувати свої повноваження та організовано винесення судових рішень про їх задоволення.
Окрім того, було забезпечено зміну двох членів ВККС за втручання голови ОАСК на наперед визначених «лояльних» переможців конкурсу за квотою Уповноваженого Верховної Ради та Державної судової адміністрації.
ВККС зобов’язано негайно зарахувати до його складу вказаних переможців конкурсу на підставі рішень ОАСК у позовах, ініційованих головою та службовцями цього ж суду.
Один зі штучно ініційованих суддями ОАСК позовів до голови та члена ВККС подав суддя Вищого адміністративного суду. Оскільки за автоматичним розподілом цей позов потрапив до судді ОАСК, на якого учасники злочину не мали достатнього впливу, вони намагалися досягнути винесення ним «бажаного» рішення з «потрібним» формулюванням, вчинивши тиск на служителя Феміди.
Вісьмом членам ВККС заборонено здійснювати кваліфікаційне оцінювання суддів на підставі винесення завідомо неправосудного рішення одним із суддів Суворовського районного суду м. Одеси, в органзізації винесення якого брали активну участь окремі службові особи ОАСК.
Згодом Одеський апеляційний суд скасував це рішення, як незаконне. За інших обставин воно, фактично, унеможливило б роботу ВККС.
ГПУ скерувало для підписання заступнику Генерального прокурора проекти повідомлень про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 351-2 («Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»), ст. 375 («Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови»), ст. 376 («Втручання в діяльність судових органів») Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування триває.
Додамо, НАБУ оприлюднило на своєму сайті записи розмов імовірно вище згаданих суддів Окружного адміністративного суду Києва.
Як пише «Укрінформ», в оприлюднених НАБУ аудіозаписах фігурують люди з голосами, схожими на голоси голови Окружного адмінсуду столиці Павла Вовка, його заступника Євгена Аблова, а також «суддя Огурцов», «суддя Санін», «суддя Арсірій», «адвокат Кротюк», «суддя Погрібніченко» та деякі інші особи.
У розмовах, зокрема, вони нібито обговорюють, як провести зміни складу ВККС, щоб забезпечити можливість уникнення кваліфікаційного оцінювання.
Крім того, у НАБУ проінформували, що під час досудового розслідування зафіксовано випадки організації можливого впливу на «суддів КСУ щодо рішень про незаконне збагачення та люстрацію», «продавлення необхідних законопроектів у ВРУ», «прийняття рішень суддями Апеляційного суду», «розслідування ДБР через керівництво цього органу», а також зафіксовано розмови керівництва окружного адмінсуду Києва про нібито «служіння колишній владі і зміну політичного курсу», інформацію про «вплив чиновника часів Януковича на зміну в керівництві органів судової влади і призначення контрольованих осіб».
В Україні можуть реорганізувати органи з добору суддів
Центр політико-правових реформ розробив проєкт Закону «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2019–2023 роки».
Один з розділів проєкту присвячений запобіганню корупції у сфері юстиції та внутрішніх справ і налічує 27 заходів: першочергових, середньої пріоритетності і перспективних.
«Кадрова політика щодо суддів і прокурорів зазнала невдачі. Відповідальні за її реалізацію органи не стали агентами змін, а лише законсервували чинну систему впливів, толерування нечесної поведінки. Численні негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо суддів безпідставно відхиляються Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Абсолютна більшість не доброчесних прокурорів залишилась на своїх посадах», – йдеться у проекті.
Проект пропонує внести у першу чергу зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя».
Пропонується реорганізувати органи з добору суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності і створити Кваліфікаційну і дисциплінарну комісію суддів. Половину їх складу обиратимуть громадські об’єднання, що відповідають високим вимогам, а іншу – судді через електронну систему голосування.
Доброчесність кандидатів у члени Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, Вищої ради правосуддя, чинних членів Вищої ради правосуддя перевіряє Громадська рада міжнародних експертів.
Пропонується запровадити моніторинг дотримання суддівських обов’язків, удосконалити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів і переглянути рішення попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прийняті за наявності окремої думки члена комісії або негативного висновку Громадської ради доброчесності чи у разі проведення оцінювання судді без участі ГРД.
Проєкт пропонує деполітизувати посаду Генерального прокурора і призначати на неї за результатами відкритого конкурсу, визначити обґрунтовані підстави та процедуру звільнення Генерального прокурора з посади, обрати нових членів Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів за участі міжнародних експертів, включивши до неї представників громадськості і зменшити кількість прокурорів.
Стратегія передбачає розробку Закону про проведення перевірок на доброчесність працівників органів правопорядку та прокурорів.
Ще одна зміна – створення Антикорупційної палату у Верховному Суді як касаційної інстанцію для Вищого антикорупційного суду.
Президент України підписав антирейдерський указ
Президент України Володимир Зеленський 22 липня 2019 року підписав Указ № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству».
Указ, серед іншого, передбачає розробку та ухвалення найближчим часом законопроекту, спрямованого на посилення гарантій захисту державою речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, захисту прав засновників (учасників) юридичних осіб та протидію рейдерству.
Мова йде, серед іншого, про перегляд структури Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Пропонується запровадити можливість здійснення окремих реєстраційних дій на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – портал електронних сервісів) в автоматичному режимі без участі державного реєстратора, а також створення єдиного електронного реєстру нотаріальних дій.
Також серед пропозицій: виключення акредитованих суб’єктів з числа суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав і здійснення реєстраційних дій виключно нотаріусом, який вчинив відповідну нотаріальну дію, за принципом одночасності.
Проведення реєстраційної дії повинно здійснюватися на підставі судових рішень, відомості про які відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, виключно після отримання відповідного судового рішення, достовірність якого засвідчена кваліфікованим електронним підписом.
Договори про відчуження частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, крім договорів, створених на порталі електронних сервісів і підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, повинні нотаріально посвідчуватися.
Планується посидити захист відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань від їх несанкціонованого чи випадкового видалення (зміни або знищення), у тому числі шляхом запровадження додаткового підтвердження вчинення реєстраційної дії, зокрема з використанням мобільного електронного підпису (Mobile ID) та інших схем електронної ідентифікації.
«Серед ключових технологічних змін – автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням / зупинкою реєстраційних дій, створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій; запровадження додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП)», – пояснюють у Президента.
Також визначаються критерії ризикованих реєстраційних дій та запроваджуються їх автоматичний моніторинг.
Окрім того, пропонується посилити відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації.
Міністерство юстиції схвалило верифікацію державних нотаріусів та реєстраторів
Міністерство юстиції України наказом від 18 липня 2019 року № 2185/5 затвердило заходи щодо посилення збереження та захисту даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» проведе верифікацію (перевірку документів) усіх державних реєстраторів та нотаріусів, оновить паролі доступу в реєстри.
Особам, які не пройдуть верифікацію, доступ до реєстрів буде анульовано. Верифікація нотаріусів триватиме з 16 вересня по 11 жовтня 2019 року, інших реєстраторів – з 22 липня до 13 вересня 2019 року.
У Нотаріальній палаті зазначають, що верифікація – єдиний і оперативний спосіб виявити «фантомних реєстраторів». Така процедура потрібна, перш за все, щоб скасувати доступ до реєстрів комунальним підприємствам (КП), яких насправді навіть не існує.
Нотаріуси підпадають під верифікацію лише тому, що також є суб’єктами вчинення реєстраційних дій.
Верифікація дає змогу нотаріусам підтвердити й продемонструвати прозорість та відкритість своєї роботи.
«Верифікація – це шлях до покращення якості реєстрацій, оскільки нотаріуси змушені були працювати з тими неправомірними реєстраціями, які здійснили КП. Варто очікувати, що ще до проведення процедури верифікації значна кількість КП просто закриється. Фізичні та юридичні особи будуть звертатися переважно до нотаріусів, які гарантують якість та безпеку реєстрацій, а отже посилиться захист права власності в Україні, довіра до нотаріату зросте ще більше», – йдеться у повідомленні НПУ.
Опубліковано розпорядження уряду про Всеукраїнський тиждень права у 2019 році
Опубліковано розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 568-р про Всеукраїнський тиждень права у 2019 році.
Цьогоріч заплановано такі заходи:
Всеукраїнський урок «Права людини» з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини у школах, а також виховні уроки;
лекції, науково-практичні семінари, бесіди, зустрічі за круглим столом, екскурсії, майстер-класи, правові конкурси, ігри, змагання в закладах освіти та культури, військових частинах на тему реалізації та захисту прав людини,
виступи в засобах масової інформації з питань реалізації та захисту прав людини, зокрема соціально незахищених верств населення, учасників антитерористичної операції/операції об’єднаних сил, членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначеної операції;
лекції, бесіди з питань реалізації та захисту прав людини в установах виконання покарань;
конкурс та презентація короткометражних фільмів, відеороликів, мультфільмів, присвячених правам людини;
мистецькі виставки, зокрема фотовиставки, засідання книжкових клубів, медіатеки, презентації видань про права людини та іншої літератури правового змісту;
Міжнародний правничий конкурс імені В. М. Корецького;
«дні відкритих дверей» в органах виконавчої влади із запрошенням дітей шкільного віку (екскурсія, зустріч з керівником органу виконавчої влади).
Нагадаємо, в Україні щороку у грудні, починаючи з 2008 року, проводиться Всеукраїнський тиждень права з нагоди річниці прийняття Загальної декларації прав людини.
