Найголовніше за тиждень: прокуратура припинила функцію досудового розслідування, новий висновок КСУ, штрафи за порушення правил перевезення дітей, уряд перегляне розмір прожиткового мінімуму, реформа судоустрою та адвокатури
Прокуратура припинила функцію досудового розслідування
20 листопада 2019 року прокуратура припиняє функцію досудового розслідування.
При цьому прокурори продовжують здійснювати процесуальне керівництво у розслідуванні, тобто організацію і координацію досудового слідства.
Усі незавершені розслідування передаються відповідно до кваліфікації до Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України і т. д. Разом з цим, повноваження прокурорів виконувати процесуальні дії в межах розслідувань забезпечить їхню безперервність.
З утворенням у ДБР спеціалізованого управління та переходу до нього слідчих, матеріали проваджень будуть направлені їм для подальшої роботи над розслідуваннями.
Зазначимо, досудове розслідування здійснювалось прокуратурою тимчасово. Ця функція прокуратурі не притаманна і не входить до функцій прокуратури, згідно з Основним Законом і Законом України «Про прокуратуру».
У «Перехідних положеннях» Конституції України і КПК України зазначається, що до створення Державного бюро розслідувань повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі прокуратури, а після початку його роботи – мають завершити розслідування у визначений строк або вирішити питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування.
КСУ надав висновок щодо законопроєкту про нових омбудсменів
Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо конституційності законопроєкту № 1016 про зміни до статей 85 та 101 Конституції України щодо уповноважених Верховної Ради України.
КСУ визнав законопроєкт таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.
Законопроєктом пропонується внести до Конституції України такі зміни:
частину першу статті 85 доповнити пунктом 171 викладено так: «Призначення на посади та звільнення з посад уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах; заслуховування їх щорічних доповідей про стан додержання Конституції України і законів у відповідних сферах»;
статтю 101 викладено у такій редакції: «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Для здійснення парламентського контролю за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах Верховна Рада України може призначати уповноважених Верховної Ради України, правовий статус яких визначається окремими законами».
У Висновку Суду вказується, що запропоновані Законопроектом зміни до статей 85 та 101 Конституції України передбачають запровадження нового виду парламентського контролю, який може вийти за межі контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та потенційно може становити ризик надмірного втручання парламенту через уповноважених за додержанням Конституції України і законів у різні сфери суспільних відносин без дотримання балансу приватних і публічних інтересів, зокрема у підприємницьку діяльність, у діяльність інститутів громадянського суспільства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а отже, може призвести до порушення та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
«Конституційний Суд України застерігає від запровадження такого контролю за додержанням Конституції України, який суперечитиме Конституції України та може спричинити юридичну невизначеність, оскільки це є несумісним із принципом верховенства права – однією з основоположних гарантій дотримання прав і свобод людини і громадянина. Для людини і громадянина така невизначеність є загрозою сваволі з боку органів публічної влади та їх посадових осіб», – йдеться у Висновку Конституційного Суду України.
Запровадження нового виду парламентського контролю через інститут уповноважених Верховної Ради України «за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах» може призвести до звуження сфери діяльності та обмеження повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до обмеження права кожного звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини згідно з частиною третьою статті 55 Конституції України, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
У Висновку зазначається, що внесення до Конституції України змін, запропонованих Законопроектом, призведе до встановлення невизначених меж повноважень Верховної Ради України усупереч конституційному принципу поділу державної влади та до порушення системи стримувань і противаг між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, що є загрозою для забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
За порушень правил перевезення дітей штрафуватимуть
20 листопада 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей», який парламент ухвалив 29 жовтня 2019 року.
Закон доповнює статтю 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) новими частинами, згідно з якими за порушення правил перевезення дітей на водія накладається штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне правопорушення, вчинене протягом року, карається штрафом у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На органи Національної поліції покладається обов’язок розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо порушення правил перевезення дітей.
Додамо, забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину, а також дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля; організовані групи дітей у темну пору доби.
Зазначимо, раніше чинним законодавством не було передбачено норми, яка встановлювала б відповідальність за порушення правил перевезення дітей.
Реалізація закону має сприяти зменшенню дорожньо-транспортного травматизму та смертності дітей.
Суд зобов’язав Уряд переглянути розмір прожиткового мінімуму
Окружний адміністративний суд міста Києва завершив розгляд справи за позовом Станіслава Батрина до Кабінету Міністрів України щодо прожиткового мінімуму на 2019 рік. Про це повідомила пресслужба суду.
Суд визнав протиправними дії Кабінету Міністрів України із встановлення прожиткового мінімуму на 2019 рік без проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, продовольчих продуктів і послуг.
Також суд визнав протиправними дії Уряду із розробки та схвалення проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 15 вересня 2019 року №9000, його подання до Верховної Ради України із порушенням порядку встановлення розміру прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і гарантій.
У своєму рішенні суд зобов’язав Кабінет Міністрів України встановити прожитковий мінімум відповідно до положень Законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Схвалено проєкт Концепції реформування судоустрою та адвокатури
18 жовтня 2019 року Комісія з питань правової реформи при Президенті України взяла за основу Концепцію удосконалення діючого законодавства про судоустрій, статус суддів, судочинство та суміжні правові інститути.
Проєкт підготувала робоча група з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя.
Концепція містить низку блоків.
1. Блок щодо законодавчого удосконалення судоустрою та статусу суддів спрямований на вдосконалення організації судової влади України, перегляд засад касаційного судочинства.
Разом з тим у цьому блоці є низка пропозицій щодо удосконалення правового регулювання діяльності Вищої ради правосуддя та дисциплінарної відповідальності суддів
Також пропонується удосконалити процедури кваліфікаційного оцінювання, уніфікувати процедуру заміщення вакантних посад, покращити доступність правосуддя та запровадити повноцінний суд присяжних.
2. Наступний напрям реформ стосується законодавчого удосконалення судочинства.
Цей напрям розробники присвятили питанням розширення способів альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спору; удосконаленню механізму врегулювання спору за участю судді, введення інститут виготовлення судом неповного (скороченого) рішення; оптимізації інституту нарадчої кімнати та стадії виготовлення рішення з метою процесуальної економії та підвищення якості рішень, перегляду в процесуальних кодексах категорії справ, які розглядаються колегіально, з метою переходу на одноособовий розгляд та перегляду в процесуальних кодексах категорії справ, які розглядаються апеляційними або касаційними судами як судами першої інстанції
Окремо розробники зупинилася на проблемах оптимізації роботу Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення виконання нею головної функції – розгляду міжюрисдикційних спорів та змінах підходів до законодавчого регулювання касаційного розгляду, визначення касаційної інстанції виключно як «суду права», забезпечення виконання касаційними судами головної функції - сталості та єдності судової практики, встановлення процесуальних фільтрів щодо можливості касаційного оскарження.
3. Третій блок Концепції стосується законодавчого удосконалення суміжних правових інститутів.
У ньому знайшли своє відображення актуальні питання досудового (позасудового) вирішення спорів, виконання судових рішень та адвокатури.
«На питаннях реформування адвокатури зупинюся більш детально. Так, запропоновано внести зміни та доповнення в законодавство, що регулює адвокатуру та адвокатську діяльність(Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», процесуальне законодавство, інші закони), зокрема, передбачивши усунення необґрунтованих та надмірних повноважень державних органів щодо регулювання та контролю за діяльності адвокатів. Також серед пропозицій – розширення гарантій незалежності адвокатів, вдосконалення самоврядності адвокатури та ефективності виконання завдань», – повідомив член Комісії з питань правової реформи Олександр Дроздов.
У концепції також пропонується уточнити положення щодо видів адвокатської діяльності та прав адвоката при цьому, зокрема, розширення їх професійних та забезпечення можливостей доступу до єдиних державних реєстрів (зокрема, Єдиного державного реєстру досудових розслідувань); конкретизувати підстави та процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності з повним додержанням принципів і норм, викладених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з уточненням умов оскарження рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності; запровадження інституту спрощеного дисциплінарного провадження.
Також ідеться про уточнення умов (вимоги щодо освіти, професійного досвіду тощо) та обмежень доступу до адвокатської діяльності, вдосконалення процедур проведення кваліфікаційного іспиту, стажування кандидатів, порядку ведення та змісту даних Єдиного реєстру адвокатів України.
Пропонується вдосконалити положення щодо організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності; уточнити особливості окремих видів адвокатської діяльності (організація надання безоплатної правової допомоги з урахуванням міжнародних стандартів та позиції адвокатури, законодавче закріплення гонорару успіху, представництво інтересів публічних органів тощо); врегулювати процесуальний статус та повноваження помічників адвоката; вдосконалити організаційні засади та гарантії діяльності органів адвокатського самоврядування, уточнити статус та повноваження Національної асоціації адвокатів України, засади фінансування діяльності органів самоврядування.
У Концепції пропонується встановити на законодавчому рівні, що оновлення законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність здійснюється виключно профільними законами з урахуванням відповідних міжнародних стандартів та думки адвокатури.
