НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Рада перевантажила роботу ДБР, прийняла антирейдерський закон та закон про боротьбу з відмиванням грошей, дію закону про кримінальні проступки відклали, схвалено проєкт порядку доступу до приміщень судів

07.12.2019 / 09:00
287
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Рада перевантажила роботу ДБР, прийняла антирейдерський закон та закон про боротьбу з відмиванням грошей, дію закону про кримінальні проступки відклали, схвалено проєкт порядку доступу до приміщень судів

Верховна Рада прийняла закон про повне перезавантаження роботи ДБР

3 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань».

Законом змінено правовий статус Державного бюро розслідувань з центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

Уточнено систему Державного бюро розслідувань, порядок затвердження організаційної структури Державного бюро розслідувань, порядок утворення територіальних управлінь та обрання місця розташування регіональних підрозділів Державного бюро розслідувань.

Передбачено, що граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора Державного бюро розслідувань.

Уточнено порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань та його повноваження, а також встановлюється принцип єдиноначальності у реалізації повноважень Державного бюро розслідувань;

Так, призначати директора ДБР та його заступників буде президент України за пропозиціями конкурсної комісії. Термін перебування на посаді становить 5 років.

Директору Державного бюро розслідувань надано додаткові повноваження, а саме:

самостійно визначати систему та організаційну структуру ДБР, граничну чисельність центрального апарату та порядок утворення територіальних управлінь ДБР, обирати місце розташування регіональних підрозділів;

одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР (при цьому кількість заступників збільшується до трьох), визначати їх обов'язки поза конкурсом, а також в одноособовому порядку їх звільняти;

утворювати апарат Директора Державного бюро розслідувань, працівникам якого встановлювати посадовий оклад у розмірі, що дорівнює трьом розмірам відповідного посадового окладу для працівників патронатних служб у державних органах;

безпосередньо підпорядковувати собі всі підрозділи внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь, а також бути поінформованим управлінням внутрішнього контролю про всі корупційні злочини, виявлені в структурі Державного бюро розслідувань, про які раніше ставили до відома лише Генеральну прокуратуру України;

приймати рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії.

Унормовано підстави притягнення працівників Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності.

Законом посилено контрольну функцію Верховної Ради. Зокрема, Директор ДБР буде звітувати перед Верховною Радою. За результатами звіту Верховна Рада може визнати його роботу незадовільною, що може стати підставою для його звільнення з цієї посади.

З дня набрання чинності цього Закону повноваження Директора ДБР та його заступників припиняються достроково і розпочинається процес перезавантаження Державного бюро розслідування.

Слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу, якщо вони до спливу строку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодеком України, проводили досудове розслідування або здійснювали процесуальне керівництво (не менше чотирьох місяців поспіль входили до складу груп слідчих або прокурорів) у кримінальних провадженнях щодо подій на Майдані, що підлягають передачі за підслідністю до ДБР. Водночас встановлено термін – не пізніше 11 січня 2020 року.

Верховна Рада прийняла новий антирейдерський закон

5 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» (проєкт № 0858). Про це повідомило Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Закон спрямований на забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки, вирішення інших питань у сфері регулювання земельних відносин, вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом внесено зміни до ряду законодавчих актів, які унеможливлюють:

неправомірне заволодіння землями, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами;

захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, урожаю, інших матеріальних активів);

зупинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їх виробничій діяльності, поглинання підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток).

Дату набуття чинності закону про кримінальні проступки змінили

3 грудня 2019 року Верховна Рада схвалила Закон України «Про внесення змін до Розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. №2617-VІІІ (щодо відтермінування часу вступу в дію).

Зазначимо, Закон про спрощення досудового розслідування, який вводить інститут кримінального проступку, мав набути чинності 1 січня 2020 року.

У тексті вище згаданого проєкту цю дату пропонувалося перенести на рік – до 1 січня 2021 року.

Однак депутати схвалили, що інститут кримінальних проступків вступить у дію 1 липня 2020 року.

Нагадаємо, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.

До кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.

Додамо, за порушення норми про керування транспортом у стані сп’яніння тепер каратимуть як за кримінальний проступок (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

Верховна Рада схвалила закон про боротьбу з відмиванням грошей

6 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Як пояснили у Міністерстві фінансів України, закон адаптує в національне законодавство Рекомендації FAT та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство, тобто для України також.

При доопрацюванні законопроєкту 2179 його норми було доповнено:

- процедурою застосування угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства;

- обмеженням максимального розміру штрафу за найтяжчі порушення для фінансових установ;

- можливістю оскарження рішення про накладення штрафів до виконання такого рішення;

- змінами до порядку включення осіб до переліку осіб пов’язаних з тероризмом (перелік буде змінюватися на підставі рішення суду);

а також усунуто неоднозначні і оціночні формулювання.

Втілення норм закону забезпечить:

перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та, відповідно, до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;

можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;

збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);

створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;

скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування
удосконалену процедуру розкриття кінцевих бенефіціарних власників.

РСУ схвалила проєкт правил допуску до приміщень судів

22 листопада 2019 року Рада суддів України погодила проєкт Правил допуску осіб до приміщень судів, органів та установ системи правосуддя і транспортних засобів на їх територію.

Допуск осіб та транспорту до судів здійснюють працівники Служби судової охорони.

У правилах зазначено, що «пропуск не може поєднуватися з діями, що завдають фізичних або моральних страждань особами унаслідок фізичного та психологічного впливу або принижують їхню гідність».

На вході до приміщень судів встановлюють пункти пропуску з турнікетом (з автоматичною системою контролю та управління доступом), стаціонарним металодетектором арочного типу, ручними металошукачами, рентгенотелевізійним інтроскопом, кабіною (кімнатою) для вибіркового огляду осіб, засобами відеонагляду та зв’язку та іншими спеціальними технічними засобами, які виявляють заборонені речі.

Службові входи до судів обладнуються пристроями контролю доступу, які є складовими автоматичної системи контролю та управління доступом.

Внесення матеріальних цінностей, обладнання, техніки і винесення їх за межі приміщень здійснюється відповідно до порядку, що встановлює голова суду.

Для заборонених речей перед пунктами пропуску обладнуються камери схову.

До судів пропускають у робочі дні та у години, встановлені головою суду чи керівником органу.

Пропуск відбувається на основі таких документів: український та закордонний паспорти, службове посвідчення, національне посвідчення водія, пенсійне посвідчення або інший офіційний документ, що містить фотокартку особи та печатку установи, яка видала документ.

До суду пропускають:

працівників правоохоронних органів, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, працівники Служби судової охорони, військовослужбовці Національної гвардії України під час виконання ними службових обов’язків – за пред’явлення службового посвідчення;

особи, які беруть участь у розгляді кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ (якщо в особи немає належного документа для ідентифікації, працівник Служби через судового розпорядника (секретаря судового засідання) з’ясовує особу, що прибула, і надалі виконує вказівки головуючого в судовому засіданні);

інші особи, які тимчасово залучаються на період виконання робіт у приміщеннях судів, згідно зі списком затвердженим керівником суду (після пред’явлення документа);

особи, що прибули на відкриті судові засідання (після пред’явлення документа);

особи, що прибули для участі в засіданнях та інших заходах (за погодженим списком).

Журналісти, працівники засобів масової інформації пропускаються після пред’явлення документа, що посвідчує особу. Аудіо, відео, кіно і фотоапаратура застосовується під час засідання відповідно до процесуального законодавства.

Вогнепальна й холодна зброя, інші небезпечні для життя і здоров’я громадян предмети та речовини, які є речовими доказами у справах, пропускаються до приміщень судів за наявності відповідного процесуального документа і в супроводі судового розпорядника.

У робочі дні, після закінчення робочого часу, у судах можуть перебувати:

судді та працівники цих органів, установ;

працівники правоохоронних органів; які здійснюють спеціальні заходи забезпечення державної безпеки;

конвойні наряди правоохоронних органів та особи, які перебувають під їх охороною;

особи, які беруть участь у засіданнях чи інших заходах, якщо вони тривають;

особи, які беруть участь у судових засіданнях, які на час закінчення робочого дня не завершені;

медичний персонал служби невідкладної медичної допомоги, працівники рятувальної, аварійної, технічної, ремонтної служб, що прибули за викликом.

У неробочі години, вихідні, святкові та неробочі до судів, у разі проведення невідкладного відкритого судового засідання, право бути присутніми мають будь-які особи, а у разі закритого – лише учасники судового засідання, а також конвойні наряди та особи, які перебувають під їх охороною.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика