НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Рада схвалила реформу правосуддя і закон про викривачів корупції, рішення у ЄСПЛ у справі про люстрацію, держбюджет пройшов перше читання, набули чинності закон про перевантаження НАЗК і зміни до процесуального законодавства

19.10.2019 / 09:00
498
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Рада схвалила реформу правосуддя і закон про викривачів корупції, рішення у ЄСПЛ у справі про люстрацію, держбюджет пройшов перше читання, набули чинності закон про перевантаження НАЗК і зміни до процесуального законодавства

Верховна Рада підтримала суперечливий закон про зміни у суддівському врядуванні

16 жовтня 2019 року Верховна Рада схвалила закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Серед основних нововведень у суддівському врядуванні:

  • cкорочення наполовину складу Верховного Суду – з 200 до 100 суддів і зменшення посадового окладу суддів ВС з 75 до 55 прожиткових мінімумів; 
  • зменшення складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 16 до 12 членів і його оновлення через конкурс, який проведе Вища рада правосуддя. Термін повноважень нової ВККС – 4 роки.
На посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути призначений громадянин України, який володіє державною мовою, має повну вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, належить до правничої професії та відповідає критерію політичної нейтральності

Зауважимо, якщо зараз до Комісії входять вісім суддів і по два представники від Державної судової адміністрації, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, адвокатури та вищих юридичних навчальних закладів, то після перевантаження адвокати і науковці до складу ВККС не входитимуть.

Додамо, у конкурсну комісію увійдуть три члени Ради суддів України і три експерти, запропоновані міжнародними організаціями.

  • створення при Вищій раді правосуддя Комісії з питань доброчесності та етики. До її складу входять три члени ВРП і три міжнародні експерти. Міжнародні експерти входитимуть до складу комісії протягом шести років, кожен з них призначатиметься на два роки з можливістю повторного призначення.

Комісія оцінюватиме відповідність члена або кандидата (під час спеціальної перевірки) до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України принципам добросовісності та етичних норм судді, а також перевірятиме інформацію про суддів Верховного Суду для виявлення дисциплінарних порушень.

Комісія має протягом 30 днів з дня її утворення перевірити членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду).

Комісія зможе вносити подання про звільнення ВККС і ВРП. Зокрема, рішення про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя приймається за поданням Комісії з доброчесності та етики на спільному засіданні ВРП і Комісії. Водночас подання може бути відхилене на спільному засіданні більшістю голосів його учасників, якщо за це проголосувало принаймні два міжнародні експерти – члени Комісії.

  • Вища рада правосуддя зможе розпочати дисциплінарне провадження щодо судді на основі анонімного повідомлення. Строк здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 60 днів.

  • Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом двох місяців з дня формування її нового складу, завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року.

  • Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом двох місяців з дня формування її нового складу проводить відбір суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду із числа суддів відповідних касаційних судів ВС за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності.

  • Суддівська винагорода встановлюється за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

  • Під дію Закону України «Про очищення влади» потрапляють тепер керівники Державної судової адміністрації та ВККСУ, які обіймали посади з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року.

Нагадаємо, законопроєкт № 1008 гостро розкритикували в юридичній спільноті. Акцентувалася увага на тому, що до розробки законопроєкту не залучили громадський сектор та профільних експертів, а у самому документі чітко не роз’яснено необхідність проведення тих чи інших змін, наприклад зменшення суддів ВС.

Проти прийняття проєкту, серед інших, виступали, Вища рада правосуддя, Рада суддів України і Верховний Суд, заявивши, що новели створюють загрозу незалежності судової гілки влади.

Додамо, Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи запросив думку Венеціанської комісії щодо законопроєкту.

Законопроєкт також розкритикували Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич і посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас, своє занепокоєння висловили посли Великої Британії, Німеччини та Канади.

Верховна Рада запровадила поняття «викривач корупції»

18 жовтня 2019 року Верховна Рада схвалила закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції».

Закон вводить поняття викривачів корупції, згідно з яким «викривач – це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень».

Інформацію про можливих корупціонерів можна буде подавати анонімно через гарячі лінії чи на електронну пошту антикорупційних органів, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції чи Національного антикорупційного бюро України.

При цьому держава має забезпечити для викривачів та членів їх родин захист, у тому числі правовий. Викривачі мають право на отримання психологічної допомоги та звільняються від юридичної відповідальності.

Повідомлення про корупцію має містити дані, які підтверджують факт правопорушення. За кожним зверненням проводиться попередня перевірка, яка має тривати не більше 10 днів. За її результатами приймається рішення про призначення службової перевірки чи розслідування, у випадку підтвердження фактів; передачу матеріалів до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення чи закриття провадження у випадку непідтвердження фактів.

Викривачі мають право на конфеденційність – заборонено розкривати інформацію про особу викривача, його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати їх. За розкриття такої інформації передбачено штраф або відсторонення від посади.

Викривачі, які повідомили про корупційний злочин, збитки від якого у 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отримують винагороду.

Розмір винагороди становить 10% відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину, але не може перевищувати 3 тисяч мінімальних заробітних плат, тобто 12,5 млн грн.

ЄСПЛ: закон про люстрацію порушує права українських чиновників

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Полях та інші проти України», заявниками у якій виступили 5 українських державних службовців, звільнених у межах Закону про люстрацію 2014 року.

Заявники подавали позови про поновлення на посадах, які були відхилені.

У скарзі до ЄСПЛ заявники скаржилися на нерозгляд їх позовів національними судами (посилаючись на статтю 6 Європейської конвенції з прав людини – право на справедливий суд) і на своє звільнення та його наслідки (стаття 8 Євроконвенції – право на повагу до приватного життя) і на порушення статті 13 – право на ефективний засіб правового захисту.

ЄСПЛ одноголосно встановив порушення статті 6 у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ трьох перших заявників на національному рівні, та статті 8.

На думку суддів, звільнення державних службовців на підставі закону України «Про очищення влади» призвело до порушення їхніх прав.

Суд заявив, що люстраційний закон застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

«Отже, вказаний закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента. В цьому відношенні український Закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були запроваджені у інших державах Центральної та Східної Європи і які були більш цільовими і вузько спрямованими», – йдеться у рішенні.

Згідно з рішенням суду, Україна має сплатити кожному заявнику 5000 євро на відшкодування моральної шкоди. Суд також присудив 1500 євро першому заявнику і по 300 євро другому-п’ятому заявникам на кожного на відшкодування судових витрат.

Варто зазначити, що закон про люстрацію чи очищення влади був схвалений Верховною Радою у вересні 2014 року. Закон вводить заборону на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 терміном понад 1 рік займали певні державні посади. Аналогічна заборона діє щодо осіб, які займали зазначені у законі посади менше 1 року, але включаючи період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, і не звільнених за власним бажанням.

Зараз правомірність низки норм закону за конституційним поданням народних депутатів і Верховного Суду перевіряє Конституційний Суд України.

Додамо, у липні 1019 року президент України Володимир Зеленський ініціював законопроєкт, який розширював коло люстрованих осіб зокрема на тих, які у період з 23 лютого 2014-го до 19 травня 2019 року обіймали посади членів Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддів, голови Державної судової адміністрації України та його заступника. Однак пізніше проєкт закону був відкликаний.

Проєкт держбюджету на 2020 рік схвалено у першому читанні

Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт «Про державний бюджет України на 2020 рік»

До проєкту закону було подано понад 2 тисячі правок, однак більшість пропозицій відхилили. Кабінету Міністрів України доручено підготувати законопроєкт до другого читання

Нагадаємо, у проєкті мінімальну зарплату закладено на рівні 4723 гривень.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2027 гривень. З 1 липня прожитковий мінімум зросте до 2118 гривень, з 1 грудня – до 2189 гривень.

Для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія): з 1 січня – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривні, з 1 грудня – 1769 гривень.

При цьому у проєкті зазначено, що уряд планує у 2020 році наблизити розмір прожиткового мінімуму до 4251 грн.

Додамо, у 2020 році на судову владу передбачено кошти в обсязі 17 902,3 млн грн, у тому числі за загальним фондом – 13 955,9 млн грн, за спеціальним фондом – 3 946,4 млн гривень.

Головними розпорядниками коштів є: Конституційний Суд України, Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Державна судова адміністрація України.

Набув чинності закон про перезапуск роботи Національного агентства з питань запобігання корупції

18 жовтня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

Закон змінює форму урядування Національного агентства з питань запобігання корупції з колегіальної на одноосібну. Голову Нацагентства призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами відкритого конкурсного відбору.

Кабміну доручається у двомісячний термін з дня набрання чинності цим законом забезпечити проведення конкурсу на зайняття посади голови Національного агентства з питань запобігання корупції у визначеному порядку. При цьому повноваження членів, керівника апарату, заступників керівника апарату Національного агентства припиняються достроково з дня набрання чинності законом.

Також змінюється порядок формування конкурсної комісії з відбору голови Нацагентства, забезпечується участь представників міжнародних організацій у її роботі. До складу конкурсної комісії не можуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що має підвищити суспільну довіру до результатів конкурсного відбору.

У законі також закріплюються повноваження голови Нацагентства.

Крім того, документ забезпечує належний доступ Національного агентства до реєстрів та баз даних, адміністраторами (держателями) яких є державні органи, зокрема до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, а також доступ до інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Встановлюється, що Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, зокрема після внесення плати за отримання відповідної інформації, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.

Згідно із законом, за Національним агентством закріплюється право складати протоколи про відповідні правопорушення, якщо вони були вчинені службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Також документом посилюються механізми підзвітності Національного агентства.

Набули чинності зміни до процесуального законодавства

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства».

Законодавчий акт вносить зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу України, до законів «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» тощо.

Закон спрямований на удосконалення правового регулювання кримінального процесу з метою ефективного здійснення як досудового розслідування, так і для надання стороні захисту додаткових гарантій від можливих зловживань з боку суддів, слідчих та прокурорів.

Документ надає Національному антикорупційному бюро України і Державному бюро розслідувань право на прослуховування гласних і негласних співробітників.

Водночас відмінено скасування норми Закону «Про статус народного депутата», яка забороняє обшук і прослуховування народних депутатів: «обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо». Тобто для прослуховування народних депутатів потрібна буде згода українського парламенту.

Документ серед іншого, переглядає деякі «поправки Лозового», у тому числі про призначення та проведення експертизи у кримінальних провадженнях. Тепер експертизу зможуть проводити не лише державні спеціалізовані установи.

Без змін залишені поправки про право оскарження повідомлення про підозру у суді і строки досудового розслідування.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика