Найголовніше за тиждень: рішення КСУ про е-декларування та законопроєкт президента про «розпуск КСУ», НАБУ оскаржить звільнення Ситника, голову ДСА звільнено, запроваджено механізм перевірки достовірності судових рішень щодо майна

КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та забрав повноваження у НАЗК

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України.

Суд визнав вплив Національного агентства з питань запобігання корупції, як органу виконавчої влади, на суди (як органи судової влади) є неконституційним. Тому суд скасував усі ключові антикорупційні повноваження НАЗК (причому щодо усіх чиновників, не лише суддів): перевірки е-декларацій, моніторингу способу життя декларантів і встановлення своєчасності подання декларацій

Також КСУ зобов’язав Нацагентство закрити доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що було і зроблено.

Окрім того, суд вказав, що кримінальна відповідальність за декларування недостовірних відомостей є надмірною, і скасував її.

29 жовтня 2020 року Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради України проєкт Закону № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

На думку президента це рішення КСУ є нікчемним, тобто таким, що не створює правових наслідків і прийнято суддями Конституційного Суду в умовах реального конфлікту інтересів.

Законопроєкт передбачає припинення повноваження складу КСУ, а також відновлення дії Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України у редакції, що діяла до прийняття КСУ вище згаданого рішення.

Повноваження складу КСУ припиняються з дня набрання чинності цим Законом.

Окрім того, народні депутати мають невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу Конституційного Суду.

Зеленський додав у пояснювальній записці, що прийняття рішення не було належно обгрунтовано та істотно виходить за межі конституційного подання, за яким було визнано неконституційними відповідні положення. Конституційний Суд України шляхом маніпуляцій вдався до ухвалення рішення, додав він.

«Відтак існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права конституційними органами, усунути загрозу для національної безпеки України та забезпечити дотримання принципу верховенства права, встановленого Конституцією України», – йдеться у пояснювальній записці.

Окрім того, 29 жовтня Президент підписав Указ № 477/220 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 жовтня 2020 року «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства», яким увів у дію рішення, ухвалене на терміновому засіданні РНБО того ж дня.

Указ зобов’язав Кабінет Міністрів України забезпечити роботу реєстру е-декларацій. Станом на 30 жовтня доступ до реєстру на виконання урядового розпорядження поновлено.

Додамо, згідно з Конституцією України Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі:

1) закінчення строку його повноважень;

2) досягнення ним сімдесяти років;

3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;

4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;

6) смерті судді Конституційного Суду України.

Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності;

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу (12 з 18).

Інших варіантів Основний Закон не передбачає.

Заступник голови ЦВК Андрій Магера відкрито називає проєкт президента неконституційним. «Законопроєкт президента не має жодного відношення до конституційності. Повноваження судді КС припиняються за чіткими підставами, визначеними Конституцією», – наполягає Магера.

У свою чергу голова Конституційного суду України Олександр Тупицький під час брифінгу зазначив, що вбачає в президентському законопроєкті «ознаки конституційного перевороту».

Представник Президента України в КСУ, народний депутат Федір Веніславський заявив, що рішення КСУ від 27 жовтня «становить безпосередню і пряму загрозу національній безпеці України».

За його словами, щоб усунути ці загрози національній безпеці держави, легітимних правових механізмів немає.

«Тому було прийнято політико-правове рішення ініціювати законопроект, який передбачає, що рішення КСУ ухвалено в умовах реального конфлікту інтересів, у власних інтересах суддів КСУ, є юридично нікчемним і втрачає чинність з моменту ухвалення закону. А повноваження складу КСУ, який допустив ухвалення рішення з системним, грубим порушенням норм суддівської етики, норм закону та Конституції, мають бути достроково припинені», – додав Веніславський.

Додамо, суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко написав заяву про відставку перед початком розгляду справи про е-декларування.

НАБУ оскаржить рішення ОАСК про «звільнення» Ситника

Національне антикорупційне бюро України оскаржить рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо виключення інформації про Артема Ситника як про директора НАБУ з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

«Рішення Окружного адміністративного суд Києва щодо діяльності Національного бюро та Директора НАБУ є заангажованим і абсурдним у правовому сенсі. Його справжня мета – заблокувати роботу інституції, яка викрила суддів ОАСК на масштабних зловживаннях та спробі захоплення влади», – йдеться у заяві НАБУ.

Зазначимо, ОАСК ухвалив направити окремі ухвали для виконання рішення Конституційного суду про неконституційність низки норм закону про НАБУ.

Ухвала, яку направили до уряду, зобов’язує Кабмін визначити окремого міністра, до сфери якого буде належати діяльність НАБУ. До РНБО надіслано ухвалу стосовно здійснення заходів з координації і контролю діяльності НАБУ і до Мін’юсту – щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на підставі згаданого рішення КСУ.

Окрім того, ДБР отримала вказівку щодо реєстрації кримінального провадження за статтями 109, частиною 4 статті 382, частинами 1 та 2 статті 353 КК України через порушення статей 151-2 та 19 Конституції України Артемом Ситником та посадовими особами органів державної влади щодо невиконання рішення КСУ від 28 серпня 2020 р.

ОАСК встановив термін – 1 місяць для подання звітів про виконання рішення.

В Антикорупційному бюро наголосили, що звільнення директора НАБУ з посади може відбуватися виключно на підставах, передбачених Законом «Про Національне антикорупційне бюро України», а наразі таких підстав немає.

«Тож Артем Ситник продовжує виконувати свої повноваження, НАБУ працює в штатному режимі. Будь-які спроби ОАСК знайти обхідні шляхи для реалізації суддями, підозрюваними у захопленні влади, своїх амбіцій є такими, що нищать довіру до судової влади та справедливого судочинства», – підсумували у НАБУ.

Нагадаємо, у вересні КСУ постановив, що норми Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року щодо наділення Президента України повноваженнями утворювати Національне антикорупційне бюро України та призначати на посаду та звільняти з посади Директора НАБУ є неконституційними.

Після цього Президент України Володимир Зеленський доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя навколо ситуації з Окружним адміністративним судом міста Києва.

Зазначимо, нещодавно набрала 25 тисяч голосів громадян України петиція з проханням до Президента подати до Верховної Ради відповідний законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Ця кількість голосів є необхідною для розгляду її президентом.

Петицію створив ще влітку журналіст Данило Мокрик, мотивуючи її високим рівнем корупції у суді та неправосудністю рішень судової установи.

Президент пропонує розпочати необхідні консультації з Вищою радою правосуддя для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації.

ВРП звільнила голову Державної судової адміністрації

29 жовтня 2020 року Вища рада правосуддя звільнила з посади Голови Державної судової адміністрації України Зеновія Холоднюка за власним бажанням.

Холоднюк обіймав посаду Голови ДСА України з 25 квітня 2014 року відповідно до рішення Ради суддів України.

21 жовтня до Вищої ради правосуддя надійшла заява Зеновія Холоднюка про звільнення його із займаної посади за власним бажанням.

«Керуючись статтею 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 86 Закону України «Про державну службу», 29 жовтня 2020 року Вища рада правосуддя вирішила звільнити Холоднюка Зеновія Васильовича з посади Голови Державної судової адміністрації України за власним бажанням 30 жовтня 2020 року», – йдеться у повідомлені.

Додамо, Холоднюк фігурує у справі НАБУ. ВАКС задовольнив клопотання САП про його відсторонення від посади.

Наразі обов'язки голови ДСА виконує Людмила Гізатуліна.

Запроваджено механізм перевірки достовірності судових рішень щодо майна

Державна судова адміністрація України і Міністерство юстиції України запровадили автоматизований механізм надсилання електронних примірників судових рішень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Про це повідомила пресслужба Державної судової адміністрації.

«Це надасть можливість державним реєстраторам та нотаріусам оперативно пересвідчитись в оригінальності тексту судових рішень при розгляді заяв щодо зміни речових прав на нерухомість», – йдеться у повідомленні.

У ДСА зазначили, що функціонально просте отримання даних з Єдиного державного реєстру судових рішень зашкодить рейдерам, оскільки унеможливить незаконну перереєстрацію права власності, інших речових прав на нерухоме майно на підставі заяв з використанням завідомо підроблених рішень та ухвал суду.

«Ми продовжуємо роботу над можливістю отримання судами інформації в зворотньому напряму - даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Ця інформація також є вкрай необхідною для суддів при розгляді справ, пов’язаних з нерухомістю», – наголосив заступник Голови ДСА Сергій Чорнуцький.