Найголовніше за тиждень: У КСУ оскаржують норми Виборчого кодексу, НААУ проти посилення повноважень обвинувачення, обмеження повноважень уряду, ВРП має зауваження до проєкту порядку перевірки декларацій суддів, завершено прийом документів кандидатів у ВРП
У КСУ оскаржують окремі положення Виборчого кодексу України
До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання групи народних депутатів, в якому оскаржено положення Виборчого кодексу, згідно з якими вибори народних депутатів проводяться виключно за пропорційною системою.
«Автори клопотання просять визнати книгу третю «Вибори народних депутатів України» (статті 133 – 191 розділів ХХІІІ – ХХХІ), підпункт 2 пункту 2 розділу ХХХХII «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України такими, що не відповідають Конституції України», – йдеться у повідомленні КСУ.
Народні депутати вважають, що вилучення із законодавства можливості проведення виборів за мажоритарною системою обмежує конституційні виборчі права громадян, а також «містить ознаки узурпації влади», – пояснила постійний представник Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря.
Також в поданні оскаржено пункт прикінцевих і перехідних положень Кодексу, відповідно до яких втрачав чинність Закон України "Про вибори народних депутатів України".
У НААУ висловилися щодо посилення повноважень сторони обвинувачення
Представники НААУ взяли участь у засіданні робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції, яка працює у складі Комісії з правової реформи при Президентові України.
В ході засідання було обговорено проект змін до Кримінального процесуального кодексу, який передбачає суттєве розширення повноважень прокурорів та слідчих. З боку НААУ у заході взяли участь Голова Комітету з кримінального права і процесу Анжеліка Моісєєва, заступник Голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Євген Солодко.
Зокрема, в пакеті пропозицій ідеться про надання прокурорам та слідчим права отримувати доступ до речей та документів на підставі власних постанов, в той самий час як діюче законодавство передбачає такий доступ виключно на підставі судового дозволу.
За словами Анжеліки Моісєєвої, запропонований порядок поновить погані практики КПК радянської редакції, зруйнує судовий контроль та відкриє перед правоохоронцями широкі можливості для зловживань тадоступу до даних, які не мають жодного відношення до предмету розслідування у кримінальному провадженні.
Окрім того, неприйнятою є також пропозиція змінити формулювання «речовий доказ», яке наразі чітко визначено у КПК. Судова практика свідчить про те, що навіть за умов правової визначеності цього поняття правоохоронці найчастіше формально підходять до визнання доказів «речовими», а іноді і зовсім безпідставно виносять постанови про визнання доказом речовими. Підтвердженням цього є велика судових рішень апеляційних судів, постановлених в порядку оскарження ухвали слідчих суддів про накладення арешту. Запропонований варіант змін передбачає розмите поняття речового доказу, що зокрема дозволить правоохоронцям ініціювати накладення арешту на майно, яке явно не потрібно для розслідування обставин кримінального правопорушення.
Ще однією новелою, яка насправді повертає старі підходи у кримінальний процес, є процесуальна можливість допитати підозрюваного та обвинуваченого стосовно показань, які їм були надані раніше та які не узгоджуються із його останніми показаннями. Фактично, кримінальний процес знову намагаються прив’язати до показань підозрюваного, обвинуваченого, а не до доказів, які зібрані у підтвердження винуватості таких осіб.
Голова Комітету НААУ з кримінального права і процесу також наполягає на тому, що не можна погодитися із пропозицією надати прокурору зі слідчим право самостійно обирати такі запобіжні заходи як особисте зобов’язання та особиста порука. Наразі обрання виду запобіжного заходу здійснюється слідчим суддею. Такий порядок надає можливості захисту відстоювати права підозрюваного в умовах змагального і відкритого процесу.
Надання такого права стороні обвинувачення є прямим порушенням прав людини, яке призведе до численних зловживань та обвинувального ухилу кримінального процесу. Роль захисту на стадії обрання запобіжного заходу перетвориться на номінальну або взагалі нівелюється, що неприпустимо у демократичній державі.
Представники НААУ в ході засідання робочої групи також виступили з критикою ідеї повернути старий порядок подання заяви про злочин та відкриття кримінальних справ. Попередня практика свідчила про те, що уже на цьому етапі правоохоронці вдавалися до маніпуляцій, коли кримінальні справи перетворювалися або на інструмент тиску або навпаки, відмова у фіксуванні злочинів позбавляла громадян можливостей відстояти свої права і притягнути винних до відповідальності.
Адвокати наголосили на тому, що зміни до КПК не повинні передбачати дискримінацію можливостей для захисників у представництві та відстоюванні прав підозрюваних і обвинувачених на жодному з етапів кримінального процесу. «НААУ готова надавати консультації та брати участь у розробці змін до кримінального процесуального законодавства, що мають враховувати міжнародно-правові стандарти і реалії кримінального судочинства в Україні», - йдеться у повідомленні.
Кабмін планують позбавити невластивих повноважень
9 лютого у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 5052 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позбавлення Кабінету Міністрів України невластивих повноважень».
«Кабінет міністрів перевантажений невластивими повноваженнями, що обмежує його можливість зосередитися на обговоренні стратегічно важливих питань та формуванні державної політики у сферах, віднесених до його компетенції», – пояснили автори законопроєкту.
Як зазначив Міністр Кабінету Міністрів Олег України Немчінов, тому існує необхідність позбавлення Уряду низки невластивих повноважень та покладання їх на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи відповідно до компетенції.
Акт передбачає внесення змін до 31 законодавчого акта щодо позбавлення Уряду 55 повноважень.
Проєкт порядку перевірки декларацій суддів потрібно доопрацювати, - ВРП
Вища рада правосуддя вирішили надати Національному агентству з питань запобігання корупції зауваження та пропозиції до проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею, а також до проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді.
«Рада вимушена констатувати, що їх затвердження в запропонованій редакції не відповідатиме у повній мірі міжнародним стандартам та висновкам Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 (стосовно вимог до нормативно-правових актів щодо реалізації контрольних функцій щодо суддів)», – йдеться у повідомленні.
Конституційний Суд України підкреслив, що на законодавчому рівні повинні бути створені такі взаємовідносини, які виключали б невиправданий тиск, вплив чи контроль з боку виконавчої або законодавчої влади на судову владу та запобігали б виникненню нормативного регулювання, яке дасть змогу на законодавчому рівні контролювати органи судової влади, а також суддів при здійсненні ними функцій і повноважень.
На думку членів ВРП, проєкт порядку перевірки декларації містить низку положень, які не усувають, а навпаки – створюють передумови для можливого незаконного впливу та втручання у діяльність судді в ході проведення перевірки.
Перш за все, йдеться про необґрунтовано тривалі строки. Запропонований загальний можливий строк перевірки становить 180 днів, тобто пів року. На думку ВРП, обґрунтований і розумний строк повної перевірки має бути значно меншим (від 30 до 45 днів), а підстави для його продовження мають бути ретельно виважені.
Крім того, проєктом передбачена можливість проведення повторної повної перевірки декларації, поданої суддею (за процедурою та в строки, визначені для повної перевірки). Норми про повторну перевірку ВРП вважає неприйнятними, оскільки така процедура не передбачена жодним законодавчим актом як у сфері судоустрою, так і у сфері запобігання корупції.
Окремо ВРП звернула увагу на невідповідність вимогам закону положень, згідно з якими повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків. Обов’язковість проведення повної перевірки декларацій, поданих суддею, передбачена Законами № 1700-VII та № 1402-VIII, а тому інші підстави для проведення повної перевірки декларації судді, ніж передбачені вказаними законодавчими актами, встановлюватись не можуть.
ВРП наголосила, що проєкт порядку здійснення моніторингу способу життя судді не визначає ні чіткої процедури початку здійснення моніторингу, ні строків його проведення, ні вимог щодо перевірки достовірності інформації, на підставі якої розпочинається моніторинг.
На думку членів Ради, вкрай важливо, аби процедура початку моніторингу (форма прийняття рішення про початок, вичерпні приводи і підстави для прийняття відповідних рішень, визначення уповноважених осіб, строків тощо) були чітко унормовані. Рішення про початок моніторингу, на думку членів Ради, має приймати Голова НАЗК чи його заступник. У ВРП також звернули увагу, що у проєкті відсутні вимоги щодо можливості початку моніторингу виключно на підставі достовірної інформації.
Рада вважає за необхідне закріпити обов’язок повідомляти про початок повної перевірки декларації та про початок проведення моніторингу та про його результати не тільки ВРП, а й самого суддю.
Також у порядках слід передбачити можливість оскарження дій та рішень НАЗК, прийнятих під час проведення повної перевірки та під час здійснення моніторингу.
З огляду на наявність низки зауважень до проєків документів, ВРП вирішила запропонувати НАЗК надати їх Раді на погодження після доопрацювання та врахування пропозицій.
Завершено прийом документів у члени ВРП для обрання З’їздом суддів
Секретаріат Вищої ради правосуддя завершив прийом документів від кандидатів на посади членів ВРП для обрання XVIII черговим з’їздом суддів України, що відбудеться 9–11 березня 2021 року.
Перелік кандидатів, який буде опубліковано у газеті «Голос України», можна переглянути тут.
ВРП проведе спеціальну перевірку кандидатів та передасть Раді суддів України висновок про її результати і про відповідність кандидата та його документів вимогам, встановленим Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Зазначимо, як повідомив голова Ради суддів України Богдан Моніч, З’їзд суддів у березні має обрати чотирьох членів ВРП, чиї повноваження закінчуються у березні, а також суддю КСУ.
Нагадаємо, Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох — обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох — призначає Президент України, двох — обирає Верховна Рада України, двох — обирає з'їзд адвокатів України, двох — обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох — обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
