Найголовніше за тиждень: законопроєкти про відновлення повноважень НАЗК, висновок Венеційської комісії, локдаун у січні, діє закон про юрисдикцію місцевих судів, новий Кодекс про надра та Кодекс у справах рибальства
Законопроєкти про відновлення повноважень НАЗК рекомендують схвалити у цілому
Комітет з питань антикорупційної політики розглянув проєкти законів «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» (№ 4470) і «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України» (№ 4471).
Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна нагадала, що дані законопроекти напрацьовані міжфракційною Робочою групою, створеною за дорученням Голови Верховної Ради для формування компромісної пропозиції щодо внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» для відновлення повноважень НАЗК і передбачення певних особливостей декларування для суддів.
Радіна ще раз наголосила, що у проекті Закону №4470 передбачено, що перевірку усіх декларацій здійснює НАЗК, водночас, запроваджено механізм скарги для судді, якщо він відчуває, що в процесі перевірки декларації на нього здійснюється тиск.
Вона підкреслила, що така позиція узгоджується і з проектом рішення Венеційської комісії, який Рада Європи оприлюднила вчора. «Венеційська комісія зауважила, що ми можемо повернути норми визнані неконституційними у тій редакції, в якій вони були, у випадку, якщо Конституційний суд нічого не сказав по суті неконституційності норми», – сказала народна депутатка.
Вона уточнила: «Ті норми, які ми фактично пропонуємо повернути під іншими номерами, у висновку Конституційного суду обґрунтування щодо їх неконституційності, на жаль, не знайшли. Відповідно, підхід був таким, щоб повернути повноваження НАЗК щодо всіх суб’єктів, оскільки Конституційний суд нічого не говорив у чому проблема із повноваженнями щодо всіх суб’єктів, а щодо суддів, по яких КС висловив позицію запропонувати особливий порядок».
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 4470 за основу і в цілому.
Переходячи до розгляду другого законопроекту, Анастасія Радіна підкреслила: «Ці два законопроєкти є єдиним пакетом і містять єдину систему особливостей взаємодії НАЗК і суддями, суддями Конституційного суду». Так, законопроєктом №4471 вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, похідні від тих особливостей перевірки декларацій суддів, які запропоновані у законопроекті №4470.
Голова Комітету поінформувала: «До Кодексу додається одна стаття із особливостями вручення протоколів про адміністративні правопорушення суддям. Передбачено, що основний спосіб вручення таких протоколів – шляхом надсилання поштою. Разом із тим судді, судді Конституційного суду дається можливість за його бажанням або особисто надати пояснення по суті протоколу, або зробити це в присутності або інспектора Вищої ради правосуддя – для судді, або Голови Конституційного суду - для судді цього суду. Також встановлено, що НАЗК, якщо не отримало у встановлені строки пояснення судді, може передавати документи на розгляд до суду».
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проєкт Закону №4471 за основу і в цілому.
Венеційська комісія запропонувала варіант вирішення конституційної кризи в Україні
Венеційська Комісія спільно з Генеральним Директоратом з прав людини та верховенства права Ради Європи оприлюднили терміновий спільний висновок щодо законодавчої ситуації стосовно антикорупційних механізмів, яка склалася після ухвалення рішення Конституційним Судом України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року.
У комісії пропонують Раді зберегти обов’язок держслубовців (зокрема суддів) подавати декларації про доходи, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій та передбачити відповідне покарання для тих, хто свідомо зазначає у декларації неправдиву інформацію.
Також пропонується відновити повноваження НАЗК з контролю за чиновниками, окрім суддів, оскільки на них не поширюється рішення КСУ.
Для нагляду НАЗК за суддями може бути створений механізм скарг або звітів. Таким органом може стати Вища кваліфікаційна комісія суддів, але тільки після перезавантаження і включення в її склад незалежних членів.
Щоб знизити ризики можливого тиску НАЗК на суддів пропонується посилити громадський контроль за НАЗК відповідно до стандартів GRECO. Також пропонується звузити деякі слідчі повноваження НАЗК.
У Конституційному Суді України прокоментували висновок Венеційської Комісії.
«Конституційний Суд України з великою повагою ставиться до висновків Венеційської Комісії.
Венеційська Комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного Суду України як «охоронця» Конституції України, і його рішення мають виконуватися.
У Висновку наголошено, що попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ конституційна роль Конституційного Суду має поважатися і Верховна Рада України повинна виконати його рішення з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів», – йдеться у повідомленні суду.
Кабінет Міністрів повідомив про локдаун з 8 до 25 січня
Кабінет Міністрів повідомив про введення локдауну в Україні, який почнеться з 8 січня та триватиме до 25 січня.
На період з 00:00 годин 8 січня до 00:00 годин 25 січня буде запроваджено посилений карантин, який передбачає наступні обмеження роботи:
закладів громадського харчування (крім адресної доставки замовлень та замовлень на винос);
розважальних закладів;
закладів торгівлі непродовольчими товарами;
закладів культури і проведення культурних масових заходів;
спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів;
проведення масових заходів, крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв);
непродовольчих ринків;
відвідування закладів освіти, крім дитсадків.
Водночас Міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголосив, що посилений карантин не передбачає обмеження роботи громадського транспорту – як міського, так і міжміського сполучення.
Буде дозволена організація "новорічних ялинок" без концертів, проведення офіційних спортивних заходів без глядачів, робота закладів торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами.
Також працюватимуть АЗС, фінансові установи, оператори поштового зв’язку, а також заклади медичної практики, ветеринарної практики, заклади з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Перукарням та салонам краси буде дозволено працювати виключно за попереднім записом.
Діє закон про юрисдикцію місцевих судів
10 грудня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів».
Законом встановлено, що до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із створенням нових районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження.
Вони зможуть працювати у межах раніше визначеної територіальної юрисдикції до 1 січня 2022 року.
Нагадаємо, 17 липня 2020 року Верховна Рада ухвалила проєкт постанови про ліквідацію нинішніх 490 і створення 136 нових районів.
Постанову у жовтні оскаржили у Конституційному Суд України народні депутати.
При Міндовкіллі розроблено новий Кодекс про надра
Робочою групою при Міндовкіллі розроблено новий Кодекс про надра. Про це інформує пресслужба міністерства.
Документ покликаний імплементувати Директиву ЄС №94/22, впровадити кращі європейські практики у сферу користування надрами та врегулювати усі види економічної діяльності щодо надр включно з видобутком корисних копалин.
«Сьогодні регулювання сфери користування надрами здійснюється за допомогою розгалуженої системи нормативних актів, які часто не узгоджені між собою. Непотрібні, застарілі та обтяжуючі процедури і документи дозвільного характеру мають бути скасовані. Натомість, новий Кодекс стане комплексним документом, який зменшить регуляторний тиск на бізнес і запустить перезавантаження галузі», – повідомив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.
Зокрема, пропонується знизити ввізне мито на устаткування та його комплектуючі для потреб надрокористувачів, запровадити пільги надрокористувачам, які реінвестують свій прибуток у модернізацію виробництва, надавати державну підтримку та стимулювати створення надрокористувачами наукових R&D-центрів.
Новий Кодекс про надра дасть можливість:
зменшити залежність України від імпорту енергоносіїв;
отримати іноземні інвестиції. Це вплине на пожвавлення конкуренції та збільшення інтенсивності геологорозвідувальних робіт та видобування;
створити додаткові робочі місця та наповнити бюджети всіх рівнів за рахунок сплати податків зборів та інших обов’язкових платежів;
зробити дозвіл на користування надрами активом, який може відчужуватись надрокористувачем третім особам;
державі гарантувати надання земельних ділянок в користування для потреб сфери.
За словами Саймона Поу, керівника групи експертів проекту ЄС «Новий кодекс України про надра», запровадження державної підтримки дозволить впровадити більш сучасні і енергоємні технології, придбати більш екологічне обладнання, забезпечити максимальне вилучення корисних копалин з надр та здійснювати видобування у складних геологічних умовах.
До розробки Кодексу долучилась команда проекту «Новий кодекс України про надра», що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна).
Уряд до кінця року визначить структуру Кодексу для рибалок
Відбулося перше засідання робочої групи з розробки проекту Кодексу ведення відповідального рибного господарства. Про це повідомила пресслужба Міндовкілля.
За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайла Хорєва, на сьогодні сфера рибного господарства безпосередньо регулюється 30 законами, які часто суперечать один одному або узагалі є застарілими.
«Маємо на меті амбітне завдання – розробити єдиний уніфікований документ, який регулюватиме сферу рибного господарства та усуне неузгодженість чинного законодавства. Робоча група повинна опрацювати найкращі сучасні практики регулювання цієї сфери та підготувати документ, який дозволить вирішити як законодавчі колізії, так і основні проблеми сфери», - зазначив Михайло Хорєв.
Учасники засідання домовилися до кінця січня наступного року напрацювати та узгодити структуру і визначитися із фінальною назвою Кодексу.
Усі охочі, які не встигли долучитися до роботи над документом, можуть подати свої кандидатури.
Нагадаємо, рішенням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського затверджено склад робочої групи з розробки проекту Кодексу ведення відповідального рибного господарства. До її складу увійшли представники Міндовкілля, Держрибагентства, експертного середовища, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO, а також представники бізнесу й громадськості.
