Найголовніше за тиждень: завершилася атестація до ГПУ, Рада схвалила Виборчий кодекс, встановила покарання за «кнопкодавство» і прописала слідчі дії щодо депутатів, Конституційний Суд схвалив нові висновки, діє закон про кримінальні проступки

Атестацію до ГПУ пройшло трохи більше від половини прокурорів

19 грудня 2019 року закінчився третій завершальний етап атестації прокурорів Генеральної прокуратури України. Про це йдеться на сайті ГПУ.

За результатами написання практичного завдання та проходження співбесіди за рішенням кадрових комісій 610 прокурорів успішно пройшли третій етап атестації, 154 – не успішно, 5 – не з’явились.

До цього етапу було допущено 769 прокурорів ГПУ, які вдало пройшли два попередні етапи атестації.

1083 прокурори Генеральної прокуратури України до 15 жовтня цього року подали заяви про намір пройти атестацію і з них успішно пройшли три етапи 610 прокурорів, тобто 56%.

Нагадаємо, що реформа прокуратури в Україні розпочалася з атестації прокурорів Генеральної прокуратури і включає в себе не лише перевірку прокурорів, але й створення Офісу Генерального прокурора з оптимальною структурою, набір нових прокурорів, постійне навчання в тренінговому центрі.

Рада схвалила пропозиції Президента до Виборчого кодексу

19 грудня 2019 року Верховна Рада України схвалила Виборчий кодекс з пропозиціями президента України Володимира Зеленського.

У прийнятому Виборчому кодексі враховано всі пропозиції Президента України, які стосуються практично всіх аспектів сфери регулювання Виборчого кодексу, усіх його змістовних положень та структурних одиниць.

При цьому, більшість із пропозицій узагальнено. Вони охоплюють групи статей та окремі тематичні напрями, які відображені у різних частинах документа і які стосуються чинного виборчого законодавства, законів України «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців», інші законів України на необхідність узгодження або врахування положень яких вказував Глава держави.

Документ передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Виборці голосуватимуть не лише за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

З тексту кодексу прибрали можливість зняття кандидата з передвиборної гонки після того, як правоохоронний орган після перевірки кандидата направляє інформацію про нього в Центральну виборчу комісію. Зокрема, мова йде про повідомлення щодо фактів порушення кандидатом закону.

Покарання за неособисте голосування депутатів передбачене у ККУ

19 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України» (проєкт № 2148).

Законом встановлено кримінальну відповідальність за умисне здійснення народним депутатом України на пленарному засіданні Верховної Ради України голосування замість іншого депутат (неособисте голосування чи таке зване «кнопкодавство»).

Так, Закон доповнює Кримінальний кодекс України статтею 364-2 «Здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата України», якою передбачити кримінальну відповідальність за неособисте голосування народним депутатом України з санкцією у вигляді штрафу від 3 тисяч до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розслідувати такі злочини мають повноваження слідчі Державного бюро розслідувань.

Окрім того, Закон України «Про статус народного депутата України» доповнено новою статтею 39 «Відповідальність народного депутата України за невиконання своїх обов’язків».

У КПК прописали слідчі дії щодо народних депутатів

18 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Законом приведено у відповідність до Конституції України положення законодавчих актів України, що забезпечить реалізацію скасування депутатської недоторканності.

Так, закон вносить зміни і доповнення до Кримінального процесуального кодексу України.

Встановлено, що вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, має право Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Проводити досудове розслідування стосовно народного депутата мають право слідчі НАБУ та Центрального Апарату ДБР.

Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).

Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, із можливістю оскарження відповідних ухвал.

Законом встановлено, що про затримання народного депутата обов’язково повідомляється Голова Верховної Ради України.

Окрім того, внесено зміни до Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до яких народні депутати України не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Із регламенту Верховної Ради України також виключено статті 218-221, якими врегульовується порядок внесення та розгляду парламентом подань про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.

Нагадаємо, 3 вересня 2019 року Верховна Рада схвалила закон про скасування депутатської недоторканості, який набуде чинності 1 січня 2020 року.

КСУ схвалив зменшення конституційного складу Верховної Ради

Конституційний Суд України надав висновок у справі щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи.

КСУ визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроєкт № 1017 «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)».

Суд дійшов висновку, що зменшення конституційного складу Верховної Ради України з 450 народних депутатів України до 300 народних депутатів України, вилучення із тексту статті 76 Конституції України положення «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування»; встановлення для кандидатів у народні депутати України таких вимог, як постійне проживання в Україні не менше останніх п’яти років і володіння державною мовою; заміна слів «не може бути обраним до Верховної Ради України» словами «не може бути народним депутатом України», закріплення пропорційної виборчої системи для обрання Верховної Ради України та доповнення розділу XV «Перехідні положення» Конституції України пунктом 17 не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, не передбачають скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

У висновку також зазначається, що законопроєкт відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України, статті 158 Конституції України.

Разом з тим, Конституційний Суд України зробив низку застережень для врахування Верховною Радою України при прийнятті кінцевого рішення.

КСУ встановив, чи конституційним є право президента призначати керівників НАБУ та ДБР

Конституційний Суд України надав висновок у справі щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань.

Суд визнав законопроєкт № 1014 «Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)» таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.

Так, системний аналіз положень законопроекту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між Президентом України та Кабінетом Міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану Президенту України.

«Поділ влади є гарантією прав і свобод людини і громадянина. Тому будь-яке порушення принципу поділу влади, що призводить до її концентрації, у тому числі суміщення не належних певним органам державної влади функцій, порушує гарантії прав і свобод людини і громадянина», – йдеться у повідомленні.

Конституційний Суд України наголошує на тому, що опосередковане підпорядкування Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань Президенту України через призначення і звільнення керівників створить загрозу незалежності цих органів, призведе до концентрації виконавчої влади у Президента України, його конкуренції з органами виконавчої влади, а отже, до нівелювання гарантій прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, у висновку зазначається, що вільне запровадження, створення та ліквідація Президентом України органів, які «здійснюють регуляторну політику у сфері реалізації господарських (підприємницьких) прав громадян, з невизначеною компетенцією позначиться на ефективній діяльності суб’єктів господарювання (підприємницької діяльності), оскільки конкуренція компетенцій різних органів державної влади буде перешкоджати належній реалізації їх прав і свобод».

Таким чином, є такими, що не відповідають частині першій статті 157 Конституції України, положення Законопроекту, згідно з якими Президент України:

– утворює відповідно до закону Національне антикорупційне бюро України, призначає на посади та звільняє з посад у порядку, визначеному законами України, Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань;

– утворює незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначає на посади та звільняє з посад їх членів у порядку, визначеному законами України.

Оскільки зазначені положення Законопроекту за своєю сутністю і є змінами, пропонованими до Основного Закону України, то й Законопроект є таким, що не відповідає частині першій статті 157 Конституції України.

У висновку також зазначається, що Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України, статті 158 Конституції України.

Набув чинності закон про відтермінування інституту кримінальних проступків

20 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року.

Закон передбачає, що інститут кримінальних проступків вступить у дію 1 липня 2020 року, а не 1 січня 2020 року.

Нагадаємо, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.

До кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.

Додамо, за порушення норми про керування транспортом у стані сп’яніння тепер каратимуть як за кримінальний проступок (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).