Не є втручанням в сімейне життя заклики до відповідального батьківства - практика ЛАС
· 09:02

На веб-сайті Львівського апеляційного суду повідомляється про задоволення апеляційної скарги Центру соціально-психологічної допомоги на рішення Франківського районного суду міста Львова, яким було зобов’язано спростувати відомості щодо поширення конфіденційної інформації
Під час судового засідання встановлено, що у грудні 2017 року мати малолітньої дитини звернулася з позовом до Центру соціально-психологічної допомоги про визнання дій незаконними, втручання в особисте та сімейне життя, поширення конфіденційної інформації, розголошення персональних даних, посягання на честь та гідність, стягнення моральної шкоди.
Зазначимо, що Позивачці було надано тимчасове безоплатне проживання у Центрі терміном до 90 днів, який неодноразово продовжувався, через неналежний стан власного житла та наявність малолітньої дитини. Згодом адміністрація Центру просила припинити проживати у закладі, оскільки наданий притулок не вважається соціальним житлом. На жаль, Позивачка не погоджувалась з вимогою та продовжувала там проживати, а після виселення залишила особисті речі дитини, не бажаючи їх забрати. Відтак, Центр звернувся за місцем праці Позивачки та до навчального закладу дитини, з проханням сприяти забрати покинуті речі.
Відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова позов було задоволено частково, зобов’язавши директора Центру офіційно спростувати неправдиві факти, відкликати лист та службову записку, стягнути зі закладу на користь Позивачки 7 000 грн. моральної шкоди та 2 240 грн. на користь держави.
Зі свого боку, Центр подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду у встановлений законом строк. Відповідно до постанови, апеляційну скаргу Центру було задоволено, а рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову жінки відмовлено та постановлено стягнути з неї на користь Центру – 3 360 грн. судових витрат.
Під час судового засідання встановлено, що у грудні 2017 року мати малолітньої дитини звернулася з позовом до Центру соціально-психологічної допомоги про визнання дій незаконними, втручання в особисте та сімейне життя, поширення конфіденційної інформації, розголошення персональних даних, посягання на честь та гідність, стягнення моральної шкоди.
Зазначимо, що Позивачці було надано тимчасове безоплатне проживання у Центрі терміном до 90 днів, який неодноразово продовжувався, через неналежний стан власного житла та наявність малолітньої дитини. Згодом адміністрація Центру просила припинити проживати у закладі, оскільки наданий притулок не вважається соціальним житлом. На жаль, Позивачка не погоджувалась з вимогою та продовжувала там проживати, а після виселення залишила особисті речі дитини, не бажаючи їх забрати. Відтак, Центр звернувся за місцем праці Позивачки та до навчального закладу дитини, з проханням сприяти забрати покинуті речі.
Відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова позов було задоволено частково, зобов’язавши директора Центру офіційно спростувати неправдиві факти, відкликати лист та службову записку, стягнути зі закладу на користь Позивачки 7 000 грн. моральної шкоди та 2 240 грн. на користь держави.
Зі свого боку, Центр подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду у встановлений законом строк. Відповідно до постанови, апеляційну скаргу Центру було задоволено, а рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову жінки відмовлено та постановлено стягнути з неї на користь Центру – 3 360 грн. судових витрат.
Контекстний пошук в ЄДРСР, вказується що мається на повідомлення стосується постанови Львівського апеляційного суду від 30.09.2021 у справі № 465/7320/17.
У вступній частині рішення зазначаються такі обставини справи: "Позовні вимоги мотивувала тим, що у січні 2017 року їй стало відомо про те, що т.в.о. директора Центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області О.Голуб надіслала до Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької (місце навчання її сина ОСОБА_3 ) листа, у якому зазначена особа протиправно, неправомірно розголошує та поширює щодо неї і її сина конфіденційну, особисту інформацію. "
В мотивувальній частині рішення, Суд наводить текст листа: "Також 19 січня 2017 року т.в.о. директора Центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області Голуб О.І. звернулась з листом за №1 до директора Львівської середньої спеціальної музичної школи-інтернату ім. С.Крушельницької.
З вказаного листа вбачається, що «у вищевказаному закладі навчається ОСОБА_5 , 2009 року народження, який з матір`ю перебував у Центрі соціальної психологічної допомоги Л/о через незадовільний санітарно-технічний стан власної квартири з 03 листопада 2011 року по 10 червня 2014 року - офіційно, та з 10 червня 2014 року по 01 листопада 2016 року самовільно.
Термін перебування ОСОБА_1 неодноразово було продовжено з огляду на наявність у неї малолітнього сина.
Щороку ОСОБА_1 з обласного та міського бюджетів виплачувались значні грошові допомоги для проведення ремонту, проте умови за місцем реєстрації залишились незмінно незадовільними.
Міжвідомчими комісіями, котрі виїжджали з інспектуваннями житла ОСОБА_1 було зафіксовано, що квартира є придатною для проживання, однак вимагає ремонту та генерального прибирання.
За період свого офіційного, а пізніше самовільного перебування у Центрі ОСОБА_1 систематично наголошувались на належному виконанні батьківських обов`язків, а саме на належному вихованні сина, забезпеченні дитини житлом та відповідними умовами.
В листі також зазначається, що після свого виселення з закладу 01 листопада 2016 року за грубі порушення та відсутність документів на проживання ОСОБА_1 покинула у приміщенні закладу свої та свого сина речі.
Чисельні звернення адміністрації ЦСПД у Львівській області до ОСОБА_1 про її обов`язок забрати покинуті речі із приміщення державного закладу та припинити порушення прав власної дитини були проігноровані.
Оскільки ОСОБА_11 є учнем і йому безперечно необхідні підручники, зошити, шкільне приладдя, теплий одяг, взуття та інші речі, а матір дитини, як зазначається самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.
Просить директора Львівської середньої-спеціальної музичної школи-інтернату про участь у долі дитини та заклику матері до відповідального батьківства» (а.с.4)"
Як наслідок, Суд приходить до наступного висновку: "Системний аналіз змісту листа центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області від 19 січня 2017 року та службової записки на ім`я Голови Львівської обласної ради від 04 березня 2016 року не свідчить про втручання у приватне, особисте та сімейне життя ОСОБА_1 , поширення конфіденційної інформації про неї, розкриття персональних даних позивачки, а є критичною оцінкою певних фактів, які залишила після себе ОСОБА_1 у Центрі соціально-психологічної допомоги у Львівській області і діями спрямованими на захист свого права, зокрема звільнення кімнати від речей, відшкодування заподіяних збитків, приведення кімнати Центру до належного для проживання стану."
Поділитись:



