Найголовніше за тиждень: ЄСПЛ визнав прийнятною справу «Україна проти Росії», діє норма про обслуговування українською мовою, знято вікові обмеження для держслужбовців, набули чинності зміни до КПК, обмеження при вступі на правничу магістратуру
ЄСПЛ визнав прийнятною справу «Україна проти Росії» щодо Криму
14 січня 2021 року Європейський суд з прав людини оголосив рішення, яким визнав прийнятною справу «Україна проти Росії» щодо Криму та перейшов до розгляду справи по суті. Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.
«У справі ми просимо суд визнати порушення Росією статті 2 (Право на життя), статті 3 (Заборона катування), статті 5 (Право на свободу та особисту недоторканість), статті 6 (Право на справедливий суд), статті 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (Свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (Свобода вираження поглядів), статті 11 (Свобода зібрань та об’єднання), статті 14 (Заборона дискримінації) у поєднанні зі статтями 3, 8, 9, 10, 11 Конвенції та статтею 1 (Захист права власності) Першого протоколу до Конвенції, статтею 2 (Свобода пересування) Протоколу № 4 до Конвенції», – йдеться у повідомленні.
Він нагадав, що справа має одразу кілька важливих аспектів:
юридичний: ми крок за кроком доводимо судовими рішеннями факти агресії та злочинної поведінки Російської Федерації на території нашої держави. Рішення судів – це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора,
комунікаційний: і ми, і Рада Європи даємо потужний меседж, Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних,
протидія гібридній війні: Росія підтримує міф про «мирне» та «правомірне» «приєднання» Криму. Міф, звичайно, у першу чергу для їх внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені.
«Рішення ЄСПЛ – потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення»», – додав міністр.
«ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму» – гарний юридичний факт, підтверджений судовим рішенням, який потім ми декому згадаємо», – підсумував Малюська.
Діє норма про обслуговування всіх споживачів українською мовою
16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Відтак всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою.
Вимога Закону щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, соціальні послуги тощо.
На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін.
«Якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене, потрібно, насамперед, спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою, звернутись до керівництва закладу або на "гарячу лінію" установи», – написав у Facebook Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«У разі виникнення запитань щодо механізмів захисту своїх прав на отримання інформації та послуг державною мовою просимо звертатися за номером 044 293 11 79. Телефонна лінія для надання додаткової інформації та консультацій працюватиме у робочі дні з 9:00 до 17:00», – додав мовний омбудсмен.
В Україні знято вікові обмеження для роботи на держслужбі
15 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі» № 1086-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня 2020 року.
Згідно з документом, державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за власною згодою. Рішення про продовження строку перебування на держслужбі ухвалює суб’єкт призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.
Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш ніж на п'ять років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради. Рішення про продовження строку перебування на службі в органах місцевого самоврядування ухвалює голова відповідної ради щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.
Повноваження суб'єкта призначення стосовно керівника Апарату Верховної Ради України, крім випадків, передбачених пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, здійснює Голова Верховної Ради.
Також, відповідно до закону, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню COVID-19, призупинено дію положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби.
У новостворених органах державної влади, що були утворені протягом дії карантину, добір на посади державної служби в установленому Кабінетом Міністрів порядку не проводиться. Призначення на посади державної служби в таких органах здійснюється виключно за результатами конкурсу відповідно до положень Закону України «Про державну службу».
Діє закон про апеляцію на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою
14 січня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою» (проєкт Закону № 2315).
Закон спрямований на забезпечення «виконання рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, відповідно до якого було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 2 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті».
Законом внесено зміни до статей 76, 331, 392, 394, 395, 400, 407, 423 КПК України та доповнити Кодекс статтею 422-1.
Ці зміни, зокрема, передбачають можливість судді апеляційної інстанції, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участі у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанцій у випадках перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Також – можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Серед інших змін:
- подання апеляційної скарги на такі ухвали суду першої інстанції, безпосередньо до суду апеляційної інстанції;
- повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду такої апеляційної скарги;
- процесуальний порядок перевірки судом апеляційної інстанції відповідних ухвал суду першої інстанції;
- повернення відповідних матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції.
ОАСК розгляне справу про обмеження при вступі на правничу магістратуру
Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом до Міністерства освіти і науки України щодо обмежень, встановлених стосовно вступу на правничу магістратуру. Про це повідомила пресслужба суду.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Нагадаємо, позивач просить суд скасувати окреме положення Стандарту вищої освіти, затвердженого наказом МОН від 17 серпня 2020 року, яким передбачено, що прийом на навчання для здобуття магістерського рівня освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється на базі бакалаврського рівня зі спеціальностей «Право» або «Міжнародне право» за результатами Єдиного фахового вступного випробування.
Також позивач оскаржує затверджені міністерством у жовтні 2020 року Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році, відповідно до яких, для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Право» приймаються особи, які вже мають ступінь бакалавра з спеціальностей «Право» або «Міжнародне право», напрямів «Правознавство», «Міжнародне право».
