Пам'яті Наталії Анатоліївни Зелінської
Вітчизняна наука міжнародного права зазнала непоправної втрати. Ці традиційні слова не відображають всього болю і порожнечі, що відчувають родичі, друзі, колеги, однодумці й учні, які виникли після смерті Наталії Анатоліївни Зелінської - Вченого, Вчителя, Адвоката і, найголовніше, Людини величезної душі.
Наталія Анатоліївна була для нас, співробітників кафедри, не тільки завідувачем, наставником, науковим консультантом, а насамперед моральним авторитетом надзвичайної висоти і непохитності.
Зайве в цьому сумному слові описувати наукові досягнення Наталії Анатоліївни – вони в її численних монографіях, статтях, виступах. Ці досягнення не вимагають додаткової реклами, про них відомо широкому колу фахівців у галузі міжнародного і кримінального права. У сфері міжнародного кримінального права Наталія Анатоліївна була визнаним лідером як в Україні, так і за кордоном. Протягом останніх років Наталія Анатоліївна, важко хворіючи, працювала над фундаментальним підручником з міжнародного кримінального права. Це робота, рівних якій в Україні не видавалось. На превеликий жаль, Наталії Анатоліївні не довелося побачити її виданою. І ця праця, безсумнівно, стане науковим пам'ятником Наталії Анатоліївни Зелінської…
Наталія Анатоліївна величезну увагу приділяла роботі з аспірантами та докторантами. Їхні наукові матеріали в результаті інтелектуальної «огранки» наукового консультанта ставали значними досягненнями української науки міжнародного права. Наталія Анатоліївна безкорисливо дарувала свої ідеї і концепції своїм учням, сформувавши в Україні першу і єдину школу міжнародного кримінального права. Її критика, поради та коментарі були завжди значущими і безцінними, відкривали нові горизонти дослідження.
Але найголовнішим у житті Наталії Анатоліївни була її взірцева сім’я, образно кажучи термінами міжнародного права єдина, неподільна і суверенна. Єдиний і палко коханий чоловік, однодумець, колега, друг - і безліч інших епітетів визначали глибокі стосунки Наталії Анатоліївни з чоловіком. Улюблена дочка та онук - все це становило сенс життя Наталії Анатоліївни. Ми скорбимо разом з Вами…
Зберігаючи пам’ять про Наталію Анатоліївну у своїх серцях, хочеться сказати про те, що ми будемо прагнути відповідати науковим і моральним стандартам. Але потрібно визнати, що це практично неможливо. Неможливо через ту найвищу моральну, інтелектуальну та духовну силу, яка була в Наталії Анатоліївні.
Пам'ять про Наталію Анатоліївну як про високоморальну людину, талановитого вченого і вчителя назавжди залишиться в наших серцях.
Колектив кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія»
