Президент підтримав зміни до ККУ щодо незаконного збагачення
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до статті 321-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів» № 284-IX, який Верховна Рада ухвалила 12 листопада 2019 року.
Протидія виробництву та обігу фальсифікованих лікарських засобів має стати предметом постійної уваги з боку державних органів України, оскільки підробка ліків загрожує внутрішній безпеці країни.
Підписаний закон посилює покарання у вигляді позбавлення волі за фальсифікацію лікарських засобів.
Документ, зокрема, вносить зміни до статті 321-1 (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів) Кримінального кодексу України, згідно з якими виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а також виробництво фальсифікованих лікарських засобів караються позбавленням волі на строк від восьми до 10 років (раніше – від п’яти до восьми років) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Крім того, закон посилює відповідальність службових осіб, діяльність яких безпосередньо пов’язана з обігом ліків. Так, розповсюдження завідомо фальсифікованих лікарських засобів службовою особою шляхом зловживання службовим становищем; медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, зокрема Інтернету, карається позбавленням волі на строк від восьми до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.
У разі, якщо дії, вказані у частині першій та другій статті 321-1, спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або були вчинені в особливо великих розмірах, вони караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від восьми до 10 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна).
Також Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» № 263-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 жовтня 2019 року.
Завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення», згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Під активами розуміються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Це буде гарантією неупередженого розгляду.
Стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.
Додамо, за нормами адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
