Про необхідні зміни до законодавства - судді Верховного Суду
Міністерство юстиції України, Асоціація правників України і проєкт ЄС «Право-Justice» організували проведення консультацій «Щорічний моніторинг НПА у сфері судоустрою, судочинства та кримінальної юстиції: актуалізація проблем» суддями ВС, про що повідомляється Верховним Судом. На цей раз у консультаціях прийняли участь Голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат, суддя КЦС ВС Ірина Литвиненко.
Голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко зосередив увагу на процесуальних питаннях, що стосуються удосконалення положень КПК України. Зокрема, йдеться про оскарження недотримання розумних строків.
У КПК України 2012 року було запроваджено інститут слідчих суддів, до повноважень яких належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Водночас цим Кодексом передбачено, що недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування оскаржується прокурору вищого рівня.
Отже, на думку судді, існує необхідність внесення змін до ст. 308 КПК України стосовно обов’язкового оскарження недотримання розумних строків до суду. При цьому слід передбачити, що відповідні ухвали слідчих суддів можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. У зв’язку з цим потрібно внести зміни і до ст. 309 КПК України, прописавши чітку процедуру розгляду цього питання.
Іншою проблемою є продовження процесуальних строків. Відповідно до ст. 219 КПК України у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування в порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців.
Водночас у ст. 294 КПК України передбачено, що цей строк може бути продовжений. При цьому він може бути продовжений неодноразово, що часто й відбувається на практиці. В окремих випадках багаторазове продовження строку досудового розслідування призводить до того, що таке розслідування може тривати роками – навіть у межах строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Тому це питання потребує законодавчого врегулювання.
На думку голови ККС ВС, не слід запроваджувати дистанційного розгляду справ у кримінальній юрисдикції, про що йде дискусія. Адже у зв’язку з цим постануть питання довіри до суду (тобто чи довірятимуть сторони судді, який перебуває за межами суду), забезпечення таємниці нарадчої кімнати, сприйняття рішення, ухваленого дистанційно, тощо. Під час судового засідання суддя, прокурор мають бути в залі суду, захисник – або в залі суду, або поряд із підзахисним (у разі участі в засіданні в режимі відеоконференції).
Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат звернув увагу на питання строків і наголосив на необхідності чітко розмежувати матеріальні (зокрема, позовну давність, строк на прийняття спадщини) та процесуальні (наприклад, строки вчинення процесуальних дій) строки.
Так, у березні 2022 року на рівні законодавчого акта внаслідок закріплення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України законодавець передбачив продовження окремих матеріальних строків на час дії воєнного стану. Продовжуються такі строки: загальна та спеціальна позовна давність (статті 257–259, 681, 728, абз. 2 ч. 4 ст. 362, ч. 1 ст. 786, ч. 2 ст. 1293 ЦК України); інші цивільні строки (строк здійснення переважного права – абз. 2 ч. 2 ст. 362 ЦК України; строк поруки – ч. 4 ст. 559 ЦК України). Натомість строки стосовно спадкування віддані на «відкуп» підзаконному регулюванню, хоча в цій сфері очевидно постає питання про дотримання ст. 4 ЦК України.
Важливим є питання електронного судочинства. Василь Крат зокрема зауважив, що оскільки ЄСІТС повноцінно не запрацювала, то з точки зору забезпечення доступу осіб до суду логічним вважається спрощення цієї процедури. У нинішніх умовах правильним є звертатися до суду чи то за допомогою підсистеми електронного суду, чи то електронною поштою з підписанням документів КЕП. Не потрібно під час воєнного стану встановлювати бар’єри для доступу до суду. Також, на думку доповідача, важливе значення має запровадження механізмів дистанційного розгляду.
Щодо ролі прокурора в цивільному судочинстві, то суддя КЦС ВС акцентував на потребі врахування конституційних приписів та зменшення ролі прокурора в цивільному судочинстві. Крім того, він зазначив, що в сучасних умовах потрібно враховувати економічну доцільність дій «представників» держави.
Суддя КЦС ВС Ірина Литвиненко наголосила на необхідності врегулювання питання щодо подання заяв про перегляд заочного рішення. За її словами, ні ст. 285, ні ст. 286 ЦПК України прямо не передбачають, як повинен діяти суд, якщо надійшла заява про перегляд заочного рішення з порушенням строків, передбачених ст. 284 ЦПК України.
Нині багато звернень судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що зараз можуть бути переглянуті будь-які рішення, починаючи з 2004 року, навіть ті, копії яких відповідач отримав. Адже суд не має права залишити без розгляду, як це було раніше в практиці, на підставі ст. 126 ЦПК України, оскільки ВП ВС у постанові від 9 листопада 2021 року № 214/5505/16 чітко вказала, що цього робити не можна. Це збільшуватиме навантаження на суди першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Законодавець може усунути цю прогалину шляхом внесення змін до статей 285, 286 ЦПК України.
Суддя Верховного Суду також зупинилась на проблемі розумності строків розгляду справ та зазначила, що наразі варто шукати альтернативні шляхи повідомлення сторін (поштовий зв’язок – не завжди ефективний, крім того, у судах бракує фінансування на поштові відправлення).
