Пропозиції щодо створення органу досудового розслідування економічних правопорушень та зміни до кримінального законодавства
Виконавши одну з вимог бізнесу – ліквідація податкової поліції, законотворці не довели справу до кінця. Незважаючи на те, що до парламенту надходила низка законопроектів, які передбачали створення єдиного органу досудового розслідування взамін податкової поліції, у тому числі і погоджених урядом, такий орган досі не створено.
Останні наміри все ж закріпити на законодавчому рівні статус і функції єдиного органу, який би займався розслідуваннями економічних злочинів, завершились трьома законопроектами, якими пропонується створити Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) або фінансову поліцію.
Слід відзначити, що у всіх трьох документах досить різний підхід до правого статусу, порядку створення, основних функцій та завдань, а також функціонування правоохоронного органу з розслідування економічних правопорушень. Більш того, автори демонструють власне бачення змін до кримінального законодавства, оскільки, без відповідних змін новий орган нормально функціонувати не зможе.
Так мова йде про три законопроекти - № 8157, № 8157-1 та № 8157-2.
Законопроектами № 8157 та № 8157-2 Кримінальній кодекс (КК) України запропоновано доповнити новою статтею 191, що встановлює покарання за привласнення, розтрату або заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем. До речі, строки покарання за передбачені санкцією правопорушення у двох запропонованих законопроектах не надто відрізняються. Так, за привласнення чи розтрату коштів, що надійшли до бюджету та були ввірені особі або перебували у її віданні, передбачено покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Законопроектом № 8157 запропоновано ввести додаткове покарання за фіктивне підприємництво. Зокрема, статтю 205 КК України пропонується доповнити новою частиною, яка встановлює покарання за відповідні дії, «якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за фіктивне підприємництво чи за ухилення від сплати податків…». За це передбачено покарання у вигляді штрафу від 10 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Утім, у двох законопроектах (№ 8157 та № 8157-1) відповідних змін може зазнати стаття 212, яка передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Законопроект пропонує доповнити статтю приміткою такого змісту: «під фактичним ненадходженням до бюджетів чи державних цільових фондів коштів розуміється несплата у порядку та строки, встановлені законом, узгоджених грошових зобов’язань».
Законопроектом № 8751 пропонується встановити відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість. Так, за подібне шахрайство запропоновано встановити відповідальність у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до 240 годин. Серед альтернативних видів покарання ця стаття передбачає виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) України також може зазнати відповідних змін. Так, наприклад, законопроектом № 8751-1 в статті 36, яка окреслює повноваження прокурора, пропонується передбачити положення, відповідно до якого скасування постанов слідчих НБФБ можливе лише керівником регіональної прокуратури (його заступниками), Генеральним прокурором України (його заступниками) або особою, яка виконує його обов’язки.
Першим законопроектом № 8751 до статті 214 КПК України пропонується додати положення, відповідно до якого слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання аналітичного висновку органу Національного бюро фінансової безпеки України (НБФБ), що містить відомості про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Необхідно відзначити, що Міністерство фінансів України не погодилось з такою пропозицією, оскільки, на думку відомства, поява відповідного висновку може стати механізмом корупційного впливу на бізнес.
Норма КПК України, якою встановлюється підслідність у цих законопроектах, зазнала лише точкових змін. Утім, важливим положенням є норма законопроекту № 8157-1, яка передбачає, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені до підслідності НБФБ, здійснюються винятково детективами НБФБ, у тому числі у випадках, коли хоча б одне з правопорушень, при сукупності злочинів, належить до підслідності НБФБ.
У будь-якому випадку відповідний орган, який розслідуватиме економічні правопорушення, рано чи пізно буде створено, і бізнесу залишиться лише пристосовуватись до тих правил, які будуть встановлені нормативним актом.
Українське право
