Регуляторна служба розкритикувала проект Закону України щодо кешбеку
Державна регуляторна служба України розкритикувала проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».
Ним автори хотіли ввести новий інструмент штрафів для суб’єктів господарювання в системі реєстраторів розрахункових операції. Особливо це стосується суб’єктів підприємницької діяльності, що працюють у сфері громадського харчування торгівлі та послуг.
На думку ДРС, розробником не доведено ефективність практичного застосування механізму державного регулювання, запропонованого проектом Закону, що є порушенням принципу ефективності – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.
Існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність:
збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися в тому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб’єктів господарювання по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
особа може використати чек, який їй не належить;
при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, така як, наприклад, вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.
Крім того, запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг вартістю понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом відкриття окремого рахунку в банку безпосередньо покупцем цього товару та відповідно подальше обслуговування цього рахунка – є потенційно не вигідним для такої особи та затратним фактором, який може бути головною причиною не використання покупцем наданого йому права на відповідну компенсацію.
В аналізі регуляторного впливу до проекту Закону, розробником не надано аналітичного підтвердження (за допомогою статистичних даних) теоретичного опису визначених ним проблем, а також не встановлено причинно-наслідкового зв’язку між рівнем розвитку тіньової економіки в України, відсутністю дієвого механізму контролю за обігом товарів та обсягів доходів суб’єктів, які застосовують систему спрощеного оподаткування і запропонованого проектом Закону способу вирішення виявлених розробником проблем.
Поряд з іншим, проектом Закону передбачається застосування при реалізації товарів дистанційним способом з доставкою засобами продавця та проведенням розрахунків поза місцезнаходженням господарської одиниці продавця виключно через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
При цьому, проектом Закону не передбачена можливості застосування продавцем новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, можливість застосування яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».
«Кожна ідея потребує врахування інтересів усіх сторін, а державні органи повинні шукати розумний баланс між запитами сторін. ДРС висловила позицію щодо введення кешбеку. Ми прислуховуємось до думки підприємців та не погодимо цей законопроект. Аналіз регуляторного впливу до нього не відповідає принципам регуляторної політики», – підкреслила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
