Оприлюднено рішення КСУ про е-декларування і повноваження НАЗК: основі моменти

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України роз’єднав конституційне провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України в окремі конституційні провадження.

КСУ ухвалив рішення у справі щодо конституційності окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу України.

КСУ у рішенні «звернув увагу законодавця на те, що, запроваджуючи повноваження та права Національного агентства з питань запобігання корупції та інших органів виконавчої влади, що стосуються суддів, які мають спеціальний статус та належать до судової гілки влади, він повинен виокремлювати категорію суддів».

Окрім того, КСУ вважає, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання суб’єктом декларування декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень.

Тому Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України:

– пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6–10(1), 12, 12(1) частини першої, частини другу – п’яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13(1), статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48–51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами;

– статтю 366(1) Кримінального кодексу України.

Ці норми втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

​​Міністр юстиції Денис Малюська пояснив його нюанси у Телеграм-каналі Мін’юсту.

За словами Малюськи, КСУ вказав, що вплив НАЗК (як органу виконавчої влади) на суди (як органи судової влади) є неконституційним. Тому суд скасував усі ключові антикорупційні повноваження НАЗК (причому щодо усіх чиновників, не лише суддів).

Також КСУ вказав, що кримінальна відповідальність за декларування недостовірних відомостей є надмірною. І таку відповідальність теж скасував.

«Однак КСУ не скасовував саме електронне декларування або ж кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Так само залишився діяти і електронний реєстр декларацій, хоча доступ до його даних буде обмежено», – зазначив він.

Так, 28 жовтня о 19:00 Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.

«Це нищівна поразка антикорупційної реформи в Україні. Сподіваємося, що законодавці не ігноруватимуть цю ситуацію, а в України ще буде шанс на державний апарат без корупції», – прокоментував голова НАЗК Олександр Новіков.

Окрім того, КСУ позбавив Антикорупційне агентство доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади.

Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений, зазначили у НАЗК.

«КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – пояснив антикорупційник.

«Конституційний Суд своїм рішенням не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату», – резюмував голова НАЗК.