Cкасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування: найголовніше
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України схвалив рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
Текст рішення ще не оприлюднено, однак українські ЗМІ повідомили, що КСУ цього дня на закритому засіданні скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування) і ухвалив рішення щодо повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.
Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Оприлюднену інформацію прокоментували низка експертів, Офіс Президента України і Національне агентство з питань запобігання корупції.
Так, представник президента України в КСУ Федір Веніславський заявив у коментарі «Інтерфакс-Україна», що рішення КСУ ухвалили з порушенням регламенту і має ознаки конфлікту інтересів.
В Офісі Президента України зазначили: «Українська держава створила систему електронного декларування та контролю статків посадовців і депутатів. До сьогодні ця система працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства».
В ОПУ додали, що очікують публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі, а Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. «Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності. Закон в Україні – один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким кортить підірвати систему електронного декларування», – додали у Президента.
Водночас у Нацагентстві з питань запобігання корупції вважають, що «судді Конституційного Суду прийняли рішення в «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах».
Так, НАЗК виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох конституційних суддів — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.
У декларації Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей, а у декларації Завгородньої за 2018 рік – недостовірних відомостей на 615 тис. грн, за 2019 рік — 754 тис. грн.
«Це порушення статті 366–1 Кримінального кодексу України. Сьогодні (27 жовтня 2020 року) судді голосували за визнання цієї статті неконституційною. Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов», – заявили у НАЗК.
Раніше під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного Суду Володимира Мойсика НАЗК встановило ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України – використання завідомо підробленого документа.
Антикорупційне агентство також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.
