Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Новини Україна Скасування Господарського кодексу України: правові наслідки

Скасування Господарського кодексу України: правові наслідки

· 21:01
Скасування Господарського кодексу України: правові наслідки
Господарський кодекс України втрачає чинність 28 серпня 2025 року, коли вводиться у дію Закон України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі - Закон № 4196).

Міністерство юстиції України приводить власну правову позицію щодо правового регулювання господарських відносин після втрати чинності ГК України.

Зазначається, що з введенням в дію Закону №4196 розпочинається трирічний перехідний період.

Упродовж перших шести місяців перехідного періоду суб’єкти управління об’єктами державної власності мають прийняти рішення про перетворення державних підприємств у акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю.

У разі, якщо таке рішення не буде прийнято у встановлений строк, Уряд приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу відповідного державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України.

Фонд державного майна протягом року з дня оформлення передачі приймає рішення про припинення підприємства або про приватизацію його єдиного майнового комплексу.

Крім того, Закон №4196 передбачає реформування інститутів права господарського відання та права оперативного управління, які до його прийняття становили основу правового режиму майна суб’єктів господарювання державного сектора економіки.

Після завершення реформ правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт державного майна (особисте безоплатне володіння і користування).

Також слід зазначити, що реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, організаційно-правові форми яких мають зазнати змін.

З дня введення в дію Закону №4196 забороняється створення юридичних осіб в організаційно-правових формах державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.

Через три роки з дня введення в дію Закону забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства (державні комерційні підприємства, казенні підприємства), комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім:

державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом перетворення або ліквідації та пов’язаних з цим змін до відомостей про юридичну особу;

державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із зміною керівника юридичної особи, або державної реєстрації зміни складу комісії з припинення, голови комісії або ліквідатора, керуючого припиненням;

державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із передачею єдиного майнового комплексу державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України;

державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із відкриттям провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи.

Закон № 4196 в цілому передбачає реформування організаційно-правових форм юридичних осіб та, зокрема вилучення з правового поля українського законодавства такої організаційно-правової форми як «підприємство», у зв’язку з чим норми зазначених глав, які присвячені регулюванню цих організаційно-правових форм юридичних осіб, не матимуть окремого предмета регулювання, а отже втратять актуальність.

Разом з тим на перехідний період, передбачений Законом № 4196 для реформування організаційно-правових форм юридичних осіб (три роки), поточна господарська діяльність підприємств може бути продовжена та ґрунтуватиметься на нормах цього Закону.

Водночас значною мірою норми ГК України були синхронізовані з відповідними нормами Цивільного кодексу України, спеціальних законодавчих актів. Відтак після втрати чинності ГК України необхідно звертатися до норм Цивільного кодексу України або ж до спеціального законодавства у тому випадку, якщо певні відносини не будуть урегульовані Законом №4196.

Поділитись: