Судді поділилися досвідом розгляду справ щодо воєнних злочинів
Відбулася міжнарона конференцію «Слухання справ про воєнні злочини: роль судді», в ході якої міжнародні експерти поділилися з українськими суддями досвідом розгляду справ про воєнні злочини.
Заступник голови суду Амстердама з міжнародного співробітництва та верховенства права, яка модерувала захід, Естер де Рой наголосила на тому, що від суспільства є запит щодо покарання винних за злочини у цій війні. Судді мають відгукнутися на цей запит, при цьому дотриматися міжнародних стандартів, зберігаючи врівноваженість, безсторонність.
Суддя Касаційного адміністративного суду ВС Наталія Блажівська зазначила, що заплановано проведення серії практичних заходів, на яких обговорюватимуться питання щодо справедливого і невідворотного покарання воєнних злочинців.
Начальник відділу департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Валерія Мельник поінформувала, що, за офіційними даними, зареєстровано понад 22 тис. злочинів, які пов’язані з агресією рф. Із них 15 тис. – це саме воєнні злочини, які вчинені за цей період. Внаслідок цих злочинів загинуло понад 5 тис. цивільних осіб, зруйновано понад 18 тис. об’єктів цивільної інфраструктури. Це без урахування злочинів, скоєних у м. Маріуполі та інших населених пунктах, до яких наразі тимчасово немає доступу. Офіс Генерального прокурора вже повідомив про підозру 90 особам за вчинення саме воєнних злочинів. Є два перших вироки, якими засуджено три особи за ст. 438 КК України – за вчинення воєнних злочинів. Також здійснюється процесуальне керівництво Офісу Генерального прокурора щодо досудового розслідування за ст. 442 КК України «Геноцид», а також у справі за ст. 437 цього Кодексу за фактом ведення агресивної війни, в рамках якої вже повідомлено про підозру 623 особи.
Секретар Першої судової палати, суддя Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді Наталія Антонюк висловила сподівання на реалізацію принципу універсальної юрисдикції, відповідно до якого, незважаючи на місце вчинення злочину, громадянство суб’єкта злочину, будь-яка держава, яка сповідує цей принцип, може долучитися до здійснення правосуддя, притягнення винних до кримінальної відповідальності за вчинення воєнних злочинів. Також суддя зазначила, що доцільно, щоб справи щодо агресії рф розглядалися міжнародними судами, а не лише Україною як стороною конфлікту. Оскільки Міжнародний кримінальний суд, на жаль, не має юрисдикції щодо власне агресії, то виникає потреба створення Міжнародного трибуналу.
Джерело: сторінка ВС у соцмережі Facebook.
