У Раду подали законопроект про "оптимізацію" досудового розслідування

У Верховній Раді України зареєстрували законопроект, яким запропоновано зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо розмежування компетенції прокурора - процесуального керівника та прокурора вищого рівня та розширення повноважень слідчих.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

доповнити статтю 3 Кодексу визначеннями “суспільного інтересу”, “неефективного досудового розслідування”, “неефективного здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва”, “особливо складного кримінального провадження”;

усунути подвійне тлумачення повноважень суду, яке прослідковується в частинах першій та другій статті 23 Кодексу, - замість некоректного формулювання про те, що суд може прийняти як докази показання осіб, які не подають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом, пропонується конкретний перелік трьох випадків, коли суд такі показання може прийняти як докази;

доповнити Кодекс статтею, в якій визначатимуться повноваження прокурора вищого рівня, оскільки розмежування повноважень прокурора - процесуального керівника та прокурора вищого рівня унормує і розмежує їх відносини у сфері здійснення і організації нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

уточнити підставу для визнання судом недопустимими показань свідка, який у подальшому був законно визнаний підозрюваним або обвинуваченим, оскільки чинна редакція суперечить принципу забезпечення неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, сприяючи з формальних підстав уникненню відповідальності винною особою, яка на початку досудового розслідування обґрунтовано була допитана як свідок, а пізніше стороною обвинувачення було здобуто беззаперечні докази її винуватості;

розширити перелік випадків, коли суд може визнати допустимими показання, наприклад, свідка, участь якого в судовому засіданні прокурор не в змозі забезпечити з об’єктивних причин (зникнення безвісти, смерть, відсутність за місцем проживання тощо), проте показання якого мають суттєве значення для обґрунтування висновків суду;

запровадити належне посвідчення окремим протоколом передачі стороною кримінального провадження речових доказів (документів), що їх станом на сьогодні слідчий або прокурор долучають до кримінального провадження, здійснюючи лише відмітку у протоколі допиту або складаючи протокол огляду;

збільшити строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, що обумовлено потребами слідства, тощо.