У Раді зареєстрували новий законопроект про кримінальні проступки
До Верховної Ради подано новий законопроект про кримінальні проступки на заміну відхиленого у травні цього року.
Про необхідність запровадження інституту кримінальних проступків мова йде ще з 2012 року, коли був прийнятий Кримінальний процесуальний кодекс. Тоді ж було й подано перший законопроект про кримінальні проступки, однак профільний комітет його "забракував" і зрештою його відкликали. Наступну спробу запровадити кримінальні проступки ініціювали у 2015 році, однак, прочекавши майже два роки розгляду у сесійній залі, законопроект знову не прийняли нібито через "його вади".
І ось 10 листопада група авторів, серед яких і голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, зареєструвала черговий законопроект про кримінальні проступки, яким пропонуються зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
Для введення кримінального проступку в площину кримінального права пропонується переписати статтю 11 Кримінального кодексу, змінивши класифікацію злочинів.
Так, кримінальним проступком визнаватимуться діяння, які наразі кваліфікуються як злочини невеликої тяжкості (за які передбачено покарання не більше двох років позбавлення волі, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Злочини ж пропонується кваліфікувати на середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі, так само як і в чинномі наразі ККУ.
Також у Кримінальному кодексі хочуть прописати, що готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності, а особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання визнаватимуться такими, що не мають судимості.
Для розслідування кримінальних проступків передбачається створити підрозділи дізнання у Нацполіції, Службі безпеки, Антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, Державній фіскальній службі та кримінально-виконавчій службі.
Строки розслідування кримінальних проступків пропонують скоротити до 48 годин з моменту повідомлення особі про підозру, або до 20 днів з дня повідомлення про підозру особі, яка є неповнолітньою або яка не визнає своєї вини, або якщо є необхідність провести додаткові слідчі чи розшукові дії. При цьому у виняткових випадках прокурор зможе виносити постанову про продовження досудового розслідування (дізнання) до місяця - при необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.
Після спливу 48 годин дізнавач повинен буде подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом з повідомленням про підозру, а прокурор протягом п’яти днів або закрити справу, або повернути її дізнавачу
Судовий розгляд справ про кримінальні проступки також пропонується здійснювати у скорочені терміни: до розгялду такі справи призначатимуться у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта.
Ініціатори проекту переконані, що запровадження спрощеного порядку розслідування проступків дозволить забезпечити швидке слідство у майже 50% проваджень, які нині розслідують правоохоронні органи.
Нагадаємо, без прийняття закону про кримінальні проступки не можуть бути введені в дію норми КПК про кримінальне провадження щодо кримінальних проступків.
Оксана Баланда, Українське право
