Удосконалення чи руйнування - проблема законопроектів про кримінальну відповідальність за окремі групи кримінальних правопорушень у системі кримінального законодавства

Група науковців та окремі народні депутати виступили з ініціативою прийняття окремого законодавчого акту, який би встановив кримінальну відповідальність за вчинення певної групи кримінальних правопорушень - воєнних злочинів, злочиінв агресії, геноциду, проти людяності тощо. Тобто за вчинення тих злочинів, які є предметом переслідування відповідно до Риського статуту МКС. Позиція ініціаторів такого підходу засновується на упровадженні новаційного підходу у побудову системи кримінального законодавства, на необхідності імплементації положень Римського статуту МКС.

Відразу зазначимо, що йдеться про порушення чинної системи кримінального законодавства, яка засновується на Кримінальному кодексі України та не передбачає встановлення кримінальної відповідальності окремими законодавчими актами.

Національні традиції кримінального законодавства віддзеркалюють не лише історичні особливості, але й характеризують усю складну палітру правозастосування. Чому раптом в умовах війни, відсічі агресії з'явилися революційні ідеї змін до кримінального законодавства? Хто може стати гарантом успішної реалізації нововведень? Хто може стверджувати, що правоохоронна система та судова влада матимуть спроможність у складних умовах воєнного часу сприйняти та упровадити на практиці подібні зміни? Але питання стоїть більш гостро - для чого руйнується чинна система без гарантій ефективності нової? На питання немає однозначної відповіді. Проте ініціаторам з числа науковців і народних депутатів варто було б замислитися щодо наслідків подібних ініціатив.

Підтвердженням висловленої позиції стали результати проведеного нещодавно круглого столу. Ініціатори законодавчого акту про криімнальну відповідальність за воєнні та інші кримінальні парвопорушення, що передбачені у Римському статуті МКС, спрмоглися обгрунтувати свою позиції новаційністю та бажанням підтвердити імплементаційні зусилля щодо упровадження положень Римського статуту МКС незважаючи на те, що лише декілька місяців як відповідні зміни внесені до Кримінального кодексу України.

Принциповою та послідовною виявилася позиція суддів Верховного Суду, якими наполегливо та достатньо аргументовано продемонстровано відсутність будь-якої необхідності у законодавчому акті, який передбачатиме кримінальну відповідальність за вчинення певної групи кримінальних правопорушень.

Все ж існує певний оптимізм, що тверезий, виважений теорією кримінального права та практикою парвозастосування погляд на проблему дозволить не допустити чергової помилки у реалізації кримінально-правової політики.