Уряд затвердив вимоги для обігу вибухових матеріалів

Уряд затвердив технічний регламент вибухових матеріалів промислового призначення. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 802.

Рішенням національне законодавство узгоджено з нормами законодавства Європейського Союзу в частині технічного регулювання виробництва та застосування вибухових матеріалів промислового призначення

«Прийняття рішення сприятиме підвищенню рівня безпеки та конкурентоспроможності вибухових матеріалів промислового призначення вітчизняного виробництва, спрощенню процедури взаємного визнання результатів робіт з оцінювання відповідності та прийнятності промислових товарів за визначеними пріоритетними секторами економіки, усуненню технічних бар’єрів у торгівлі такою продукцією», – йдеться у документі.

У переліку піротехнічних виробів та боєприпасів, складеному відповідно до Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів, зокрема є: боєприпаси запалювальні, споряджені або не споряджені розривним, вибивним чи метальним зарядом (загальний термін, який переважно використовується для виробів воєнного застосування та включає всі види бомб, гранат, ракет, мін, снарядів та інших аналогічних пристроїв); боєприпаси запалювальні, димові і сльозоточиві; фотоавіабомби; патрони освітлювальні і сигнальні; шнур вогнепровідний, ракети освітлювальні, що запускаються із землі і ракети авіаційні; петарди, залізничні вибухові тощо.

Регламент встановлює вимоги щодо вибухових матеріалів, які можуть надаватися на ринок.

Загальні вимоги

Кожний вибуховий матеріал повинен розроблятися, виготовлятися і надаватися на ринок з мінімальним ризиком для людського життя і здоров’я, недопущенням виникнення небезпеки для майна і навколишнього середовища за нормальних, передбачуваних умов з урахуванням вимог правил безпеки і типової практики, зокрема до того часу, коли він буде застосований.

Кожний вибуховий матеріал повинен мати експлуатаційні характеристики, визначені виробником, для забезпечення безпечності та надійності.

Кожний вибуховий матеріал повинен розроблятися та виготовлятися таким чином, щоб після застосування відповідної технології він міг бути утилізований з мінімальним ризиком для навколишнього середовища.

Особливі вимоги

Доказом безпечності вибухових матеріалів є їх відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами, визначеними у пункті 42 Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення.

У разі необхідності дані та властивості вибухових матеріалів повинні бути враховані або перевірені,

зокрема:

конструктивні і характерні (фізико-хімічні) властивості, у тому числі хімічний склад, ступінь однорідності та гранулометричний склад;

фізична і хімічна стійкість вибухового матеріалу в усіх умовах оточуючого середовища, в яких його передбачається використовувати;

чутливість до удару і тертя;

сумісність усіх компонентів щодо їх фізичної і хімічної стійкості;

хімічна чистота вибухових речовин;

стійкість вибухового матеріалу до впливу води, якщо його передбачається використовувати в умовах підвищеної вологості або якщо вода може негативно впливати на його безпеку або надійність;

стійкість до низьких і високих температур, якщо вибуховий матеріал передбачається зберігати або застосовувати при таких температурах і на його безпеку або надійність можуть негативно вплинути охолодження або нагрівання його компонентів чи всього матеріалу в цілому;

придатність вибухового матеріалу до застосування в небезпечних середовищах (наприклад, у середовищі метанового газу, гарячих мас), якщо його передбачається застосовувати в таких умовах;

особливості забезпечення безпеки під час експлуатації для запобігання передчасного або випадкового ініціювання або займання;

правильне заряджання та спрацювання вибухового матеріалу у разі його використання за призначенням;

відповідні інструкції, маркування з інформацією про безпечне поводження, зберігання, застосування та утилізацію вибухового матеріалу повинні бути викладені мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду;

здатність вибухового матеріалу, його оболонки або інших його компонентів зберігати свої первинні властивості під час зберігання до настання кінцевої дати застосування, зазначеної виробником;

зазначення всіх пристроїв і комплектувальних виробів до них, необхідних для надійного і безпечного функціонування вибухового матеріалу.

Кожний вибуховий матеріал повинен випробовуватися в реальних умовах. У разі неможливості здійснення даних випробувань у випробувальній лабораторії випробування проводять в умовах, за яких передбачається застосовувати даний вибуховий матеріал.

У документі зазначено, що виробники вибухових матеріалів, зокрема, проводять або доручають уповноваженому представнику проведення процедури оцінки відповідності вибухових матеріалів.

Якщо відповідність вибухових матеріалів вимогам доведена, то виробники складають декларацію про відповідність i наносять знак відповідності технічним регламентам.

Виробники зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років з моменту введення в обіг вибухових матеріалів.

Виробники гарантують, що вибухові матеріали, які вони ввели в обіг, мають ідентифікацію, яка відповідає єдиній системі унікальної ідентифікації та відстеження вибухових матеріалів, визначеній Технічним регламентом.

Для вибухових матеріалів, виключених із зазначеної системи, виробники мають:

гарантувати, щоб на вибухові матеріали, які вводяться в обіг, були нанесені позначення типу, номера партії чи серійного номера або іншого елемента, які дозволяють здійснити їх ідентифікацію. У разі коли через невеликий розмір, форму нанесення відповідного позначення неможливе, необхідна інформація зазначається на упаковці або в документі, що супроводжує вибухові матеріали;

зазначити на вибухових матеріалах своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, за якою можна зв’язатися з виробником. Адреса повинна вказувати на одне місце, за яким можна звернутися до виробника. У разі коли позначення відповідної інформації неможливе, необхідна інформація зазначається на упаковці чи в документі, що супроводжує вибухові матеріали. Контактні дані зазначаються мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду.

Якщо під час проведення моніторингу відповідності після видачі сертифіката відповідності призначений орган виявить, що вибуховий матеріал вже не відповідає вимогам, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі необхідності зупинити дію або скасувати сертифікат відповідності.