В Україні винесли 36 вироків за заклики в соцмережах до повалення влади
Українські суди з 2014 року винесли понад 30 вироків у справах про заклики в соцмережах до насильницького повалення влади. Про це повідомляє видання DW, яке проводило дослідження з цього питання.
DW знайшла у відкритому реєстрі судових рішень понад 50 вироків за статтею 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) Кримінального кодексу, винесених судами з весни 2014 року. Із них 36 так чи інакше пов'язані з поширенням відповідних закликів через соціальні мережі.
У досліджених DW вироках щодо соцмереж майже усі покарання призначені умовно. Обвинувачені, як правило, укладали угоду зі слідством або визнавали вину в залі суду, тож суд і враховував це як пом'якшуючу обставину і звільняв від покарання з випробувальним терміном від одного року до трьох.
Реальні терміни позбавлення волі в подібних справах суди призначають лише у випадках, обтяжених іншими епізодами злочинної діяльності.
При цьому за інформацією СБУ, проти адміністраторів груп у соцмережах, які поширювали сепаратистські заклики, тільки з початку року відкрито 28 кримінальних проваджень за поширення закликів до насильницького повалення конституційного ладу чи захоплення влади.
Коментуючи винесення судами вироків за заклики у соцмережах, заступник Міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін наголосив, що в Україні поки що немає чіткого визначення інтернет-простору та його регулювання, а також відсутнє законодавство, яке б вказувало на те, що у соціальних мережах люди не можуть або можуть виражати будь-яку свою позицію.
Водночас юристи пояснюють, що публічний заклик до зміни конституційного ладу і розповсюдження матеріалів із такими закликами є різними речами, тому мають тягнути за собою різну ступінь відповідальності.
"Публічним вважається заклик, коли його зблизька чує щонайменше три людини. А розповсюдження матеріалів - це поширення інформації через інтернет, листівки, газети тощо, - і не є закликом", - пояснив у коментарі DW директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, фахівець з кримінального права Микола Хавронюк.
Однак для суду немає різниці, чи написала людина пост про зміну конституційного ладу чи просто зробила його репост. "Пост і репост є розповсюдженням матеріалу", - зазначає Микола Хавронюк.
