В Україні активізувалися аферисти зі заповітів

З початку 2019 року державні нотаріуси Києва посвідчили 3030 заповітів, за весь минулий рік у державних нотаріальних конторах уклали більше 5 тисяч заповітів. Про це повідомив сектор зв’язків з громадськістю Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

До приватних нотаріусів звертались майже вдвічі частіше – у 2018 році приватники посвідчили 8,5 тисяч заповітів.

За останній місяць у столиці державні нотаріуси відкрили 1177 спадкових справ та видали майже 3 тисячі свідоцтв про право на спадщину.

Найчастіше заповіти складають або особи похилого віку, які бояться, що «майно після смерті відійде державі», або особи, які в своєму житті вже мали проблеми зі спадкуванням за законом»,- коментує очільник столичної юстиції Станіслав Куценко.

«Кияни активізувались через поширені афери з майном. Шахраї втираються у довіру до літніх людей, деякий час дійсно їм допомагають, а потім обманним шляхом переоформлюють їхнє майно на третіх осіб та практично викидають людей на вулицю. Так було з киянкою Наталею Петрівною (імена змінені), яка звернулась до однієї з державних нотконтор за правовою допомогою. Одного дня після прогулянки жінка не змогла потрапити до власної домівки. Виявляється, Наталя Петрівна підписала папери, які їй «підсунула» дівчина, котра доглядала за нею. В цьому випадку вдалось оскаржити дії реєстратора в суді та повернути майно літній жінці», - розповідає Станіслав Куценко.

У заповіті можна призначити спадкоємця – визначити особу і ті права та/або обов'язки, які вона успадкує і підпризначити спадкоємця – визначити особу, яка отримає спадщину замість основного спадкоємця, якщо той помре до відкриття спадщини або іншим чином не зможе прийняти її (наприклад, буде усунутий від спадкування чи не буде виконана умова).

Можна визначити обсяг спадщини – якщо особа хоче, щоб лише частина спадщини розподілялася за заповітом, інша частина буде спадкуватися за законом.

Також можна зробити відповідальний відказ. У Цивільному кодексі окремо розкривається один із видів відказу, коли на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов’язок надати іншій особі право користування ними. Суть полягає у переданні у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.

Окрім того, можна покласти на спадкоємця певні обов’язки, вони можуть бути будь-якими – від кремації тіла до організації доставки майна іншим спадкоємцям.