Верховній Раді запропонували спрощений порядок зняття недоторканості з нардепів

У парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності передали проект Закону № 5213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України», зареєстрований 3 жовтня 2016 року.
Як нагадують автори проекту у пояснювальній записці, № 80 Конституції України передбачає, що народний депутат України може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований лише після отримання згоди Верховної Ради України. Ініціювання відповідного питання здійснюється Генеральним прокурором України та вноситься до Верховної Ради України у формі подання.
Після отримання такого подання Голова парламенту перевіряє його на відповідність визначеним Законом вимогам і після встановлення такої відповідності доручає профільному комітету підготувати висновок про можливість надання згоди Верховною Радою на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.
На практиці процедура розгляду питання лише у комітеті може тривати понад 20 днів, а загальний термін його розгляду у Верховній Раді України – більше місяця, що ускладнює, а у окремих випадках взагалі унеможливлює притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Водночас світова практика зняття депутатського імунітету зовсім інша. У деяких державах (Нідерланди, Малайзія) депутатської недоторканості взагалі не існує, а в більшості європейських країн депутатський імунітет має обмежений характер. Зокрема, в Бельгії, Греції, Люксембурзі, Португалії, Швеції, Фінляндії він поширюється лише на період парламентських сесій, а в деяких країнах – лише на час перебування депутата на засіданні парламенту та на час у дорозі до чи з парламенту (Ісландія, Норвегія, Ірландія). У таких країнах як Бельгія, Греція, Фінляндія, Португалія недоторканість не захищає від проведення слідчих дій.
Окрім того, у Великобританії, Австрії, Новій Зеландії, Індії рішення приймається одноособово спікером, а у Болгарії спікер має право ухвалювати таке рішення у період, коли не засідають Народні збори. У Словенії питання про позбавлення депутатської недоторканості ставиться на голосування без будь-якого обговорення.
Відтак, законопроектом пропонується:
оптимізувати строки розгляду подань у парламенті (не пізніше 7 днів з дня його внесення), а також відповідно у комітеті – 5 днів;
встановити чіткі умов для внесення подання та вимог до його змісту;
врегулювати питання втрати чинності рішення парламенту у разі закриття кримінального провадження або ухвалення виправдувального вироку відносно народного депутата.
Окрім того, законопроектом пропонується вирішити питання щодо тимчасового обмеження виїзду за кордон народного депутата, щодо якого до парламенту в установленому порядку внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт.
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання Конституція України, Закон України «Про статус народного депутата України», Регламент Верховної Ради України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».


