Втручання у судову діяльність чи правове невігластво?

Безпрецедентні дії влади у протистоянні з Конституційним Судом України, а радше – з головою Конституційного Суду України перетворилися у правовий фарс – через прийняття колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення у справі № 9901/96/21 за позовом О.Тупицького до Президента України про скасування Указу Президента України Державним бюро розслідування відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки). Отже, якщо один із учасників справи незгоден з прийнятим судом рішенням, то має реєструватися кримінальне провадження і здійснюватися досудове розслідування стосовно суддів, які приймали подібне рішення. Тепер про цінності та верховенство права - неповага до суду та відвертий тиск на суддів нічого спільного немає ні з європейськими цінностями, ні з принципом верховенства права, який порушено вочевидь не суддями під час винесення рішення у справі. Адже йдеться не про захист пана Тупицького, ставлення до особи якого дійсно неоднозначне, а йдеться про прийняття заснованого на положеннях Конституції України, законодавства, рішення судом. Йдеться про захист України як правової, демократичної держави, що визначено Конституцією України. Заява Верховного Суду позбавлена емоційних висловлювань, але від цього не є такою, що має залишитися без уваги. Верховний Суд зазначив: « У зв’язку з поширенням інформації щодо порушення ДБР кримінальної справи щодо справи за позовом О.Тупицького. Інформуємо, що до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16 липня 2021 року дійсно надійшов запит Державного бюро розслідувань щодо надання низки документів стосовно розгляду справи № 9901/96/21 за позовом Олександра Тупицького до Президента України. Нагадуємо, що 14 липня 2021 року Верховний Суд задовольнив позов, визнав протиправним і скасував Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 14 травня 2013 року № 256 про призначення позивача суддею Конституційного Суду України. Це рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду. З метою повного і всебічного обґрунтування позиції Суду та уникнення маніпуляції свідомістю громадян під час судового засідання у цій справі публічно проголошено повний текст рішення, а також оперативно підготовлено і оприлюднено на офіційному вебсайті Верховного Суду пресреліз із висвітленням висновків суду. Нагадуємо, що розгляд справи відбувався відкрито і прозоро, на вебсайті Верховного Суду анонсувалися судові засідання, а також повідомлялося про всі етапи розгляду справи. Із запиту ДБР, який надійшов до суду, випливає, що Державним бюро розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки). Верховний Суд нагадує, що відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. У ст. 126 Основного Закону закріплено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку». Правники розуміють зміст цієї заяви, але чи розуміють зміст того, що відбувається заявники та виконавці досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстровано та розслідується ДБР за фактом винесення колегією суддів Касаційного адміністративного суду судового рішення у справі № 9901/96/21?