Збіг термін застосування Закону про амністію

Закон "Про амністію у 2016 році" підлягав виконанню упродовж 3 місяців з дня набрання ним чинності, тобто до 7 грудня 2017 року.

За Законом від відбування покарання звільнялися учасники антитерористичної операції, яких визнано винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров’я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України.

Також під амністію підпадали й інші особи, яких визнано винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, визнано винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили. Це стосується неповнолітніх, вагітних жінок, пенсіонерів, ветеранів війни, ліквідаторів ЧАЕС, осіб, які мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, інвалідів першої, другої чи третьої групи, а також хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання та СНІД.

Засуджені за умисні злочини, за які законодавством визначено покарання на строк не більше десяти років, могли отримати амністію, якщо вони відбули більше половини строку. Така ж норма була передбачена і для засуджених за злочини з необережності.

Крім того, Закон передбачав амністію для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості та засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо станом на 7 вересня вони відбули половину призначеного строку. Решті засуджених за неособливо тяжкі злочини, для яких закон не передбачав амністії, невідбуту частину покарання мали зменшити вдвічі.

Закон про амністію також передбачав звільнення засуджених, яким залишилося відбути менше року покарання.