Як подолати корупцію в умовах війни

В умовах війни першим і основним завданням держави, усього суспільства є організована протидія воєнним загрозам.

Організація такої протидії належить до функції держави, яка реалізується відповідними державними інститутами. Суспільство, діючи узгоджено з державою, через діяльність відповідних громадських об’єднань, волонтерських організацій, за активної участі окремих громадян здійснює підтримку державних інститутів у реалізації повноважень щодо захисту від воєнних загроз. Суспільство (громадські об’єднання, громадяни) стає активним суб’єктом протидії воєнним загрозам.

Як суб’єкт захисту національних інтересів від воєнних загроз, суспільство (громадські об’єднання, громадяни), синхронізуючи свою діяльність на основі партнерських відносин з державою, її інститутами (складовими сектору безпеки і оборони), має право запиту до партнера-держави в особі її інститутів стосовно спільної діяльності для досягнення мети щодо протидії воєнним загрозам – для самозбереження і збереження його (суспільства) державної організації.

Власне у демократичному суспільстві, до якого належить за визначенням українське суспільство, діє демократичний цивільний контроль за державними інститутами, що є складовими сектору безпеки і оборони. Нагадаємо, що керівництво у сферах національної безпеки і оборони відповідно до Конституції України і закону здійснює Президент держави.

Водночас відповідно до закону предметом демократичного цивільного контролю, зокрема, є стан правопорядку в органах сектору безпеки і оборони, їх укомплектованість, оснащеність сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, забезпеченість необхідними запасами матеріальних засобів та готовність до виконання завдань за призначенням у мирний час і в особливий період; ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектору безпеки і оборони.

Під час нещодавнього спілкування з колегою з проблем, які є актуальними для забезпечення обороноздатності держави, змушений був відповісти на запитання щодо останніх публічних обговорень записів розмов учасників корупційних схем, пов’язаних з особою Тимура Міндіча. Відверто відповів, що зазначені записи мене не цікавлять, оскільки прогнозованою, абсолютно прогнозованою, є уся діяльність осіб, які мають доступ до державних коштів, у тому числі до тих, які використовуються для оборони.

Така діяльність, на жаль, залишається, як і раніше, корупційною. Звичайно, прикро, що друзі та оточення Президента держави у розмовах між собою ( якщо це були розмови насправді між ними) не обговорюють проблем залучення коштів та їх ефективного використання для зміцнення обороноздатності, для посилення відсічі збройної агресії, для допомоги тим, хто став безпосередньою жертвою війни, а планують особисті витрати, можливості особистого збагачення, будівництво власних маєтків тощо.

Ще більш прикро, коли подібні розмови відбуваються на фоні масштабних руйнувань від ворожих ракетно-дронових ударів по населених пунктах, які мають бути об’єктами захисту сьогодні та - відновлення у подальшій перспективі. Такими, що не сприймає свідомість, є обговорення можливостей збагачення від певних оборудок на фоні постійних народних зборів коштів для потреб військових частин і підрозділів.

Війна – це не лише трагедія суспільства, але й небачені раніше у мирних умовах масштаби збагачення окремих осіб. Чи належать і чи мають належати до таких осіб особи з оточення керівництва держави не лише під час війни, але під час війни насамперед? Відповідь зрозуміла усім і не потребує коментарів.

Позбутися корупційного оточення влади у демократичному суспільстві можливо лише за рахунок легітимних, демократичних механізмів, основою яких є ефективний цивільний контроль громадянського суспільства за сектором безпеки і оборони. Такий контроль в умовах війни стає реальністю внаслідок об’єднання усіх сил навколо вирішення головного завдання – оборона держави. Єдність суспільства і влади, симфонія суспільства і держави під час війни – у єдності усіх, хто дбає про зміцнення обороноздатності, хто діє в інтересах забезпечення національної безпеки в умовах реальних воєнних загроз.

Під час війни влада має стати владою національної єдності, а не залишатися корпорацією для наближених до керівників держави! Корупцію під час війни можна суттєво обмежити лише за рахунок національної єдності, що має виявитися не лише у поступках суспільства інтересам держави, але й у поступках державної влади суспільним, національним інтересам.

Законодавча влада під час війни – коаліція єдності усіх парламентських сил, які прагнуть перемоги України і діють виключено в інтересах України! Виконавча влада під час війни – Уряд національної єдності, заснований на професіоналізмі та відсутності корпоративних корупційних зв’язків! Президентська влада під час війни – від влади наближених до влади професіоналів! Президентська влада в умовах війни відповідно до призначення інституту Президента держави має бути провідником національної єдності!

Можна зауважити - гасла? Так, сьогодні звучить як гасла, але за словами цих гасел – Україна, її держава, українське суспільство та його майбутнє! Що стосується змісту висловлених гасел, то він має великий практичний вимір, що полягає у професійному ставленні проукраїнських політиків, які займають місця у законодавчій, виконавчій владі, у Президентській вертикалі, до вирішення пріоритетних завдань – забезпечення захисту національних інтересів від воєнних загроз, тих реальних загроз, яким щоденно протистоїть український воїн!

Ефективність правоохоронних органів щодо протидії корупції, ефективність діяльності судової влади в умовах війни також у професіоналізмі, у розумінні свого призначення в умовах війни та, зрештою, у національній єдності як реалізації відповідного принципу організації державної влади, принципу, що має діяти, має відбутися.

Подолати корупцію не вдалося жодному суспільству, але історія не знає розквіту корупції у демократичному суспільстві під час війни, з чим зіткнулася Україна. Адже корупція під час війни – ворог, небезпека від якого не менша, ніж від ворожої армії.

Шлях до зниження рівня корупції в українському суспільстві під час відсічі збройної агресії до рівня, що не впливає на обороноздатність, пролягає через професіоналізм, компетентність влади та її представників, якщо хтось бажає – політичних, військових, правничих, економічних тощо менеджерів, через національну єдність. Має бути створений та успішно діяти національний фронт боротьби з ворогом не лише зовнішнім, але й достатньо небезпечним – внутрішнім, з тим ворогом, який має на меті особисте збагачення окремих осіб у владі і при владі, в умовах, коли усі активи мають працювати заради збереження української держави, українського суспільства.

Світлина - від iama_sing

Павло Богуцький для «Українського права»