Неправо, агресія росії у спробах анексії територій України
Спроба анексії Криму - акт міжнародного злочину, який свого часу не знайшов дійсної правової оцінки. Адже агресія, прихована у гібридних діях російських збройних сил, залишилася по суті безкарною. Політико-правові зусилля щодо протидії цій агресії, міжнародно-правові механізми притягнення до відповідальності за акт агресії, за спробу анексії Криму виявилися неефективними. За цих умов новий акт агресії – повномасштабне збройне вторгнення російських збройних сил в Україну 24 лютого 2022 року є логічним продовженням злочинних дій керівництва росії, російських збройних сил, що розпочалися у лютому 2014 року в Криму, а згодом і на українському Донбасі.
Агресивна війна рф проти України тепер набула нових ознак, більш жорстоких, з багаточисленними епізодами воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду, вчинення відвертих терористичних актів проти цивільного населення.
Попрання російською федерацією принципів і норм міжнародного права, зневага до положень Статуту ООН виявилися в організації фейкових референдумів на тимчасово окупованих територіях України в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях про приєднання до рф. Цинічні, постановочні дії російської влади на тимчасово окупованих територіях з проведенням опитування під загрозою для життя та існування людей, які більшою мірою думають сьогодні про виживання, а не про справжню тюрму народів, якою є сучасна росія. Хто і чому прагне в росію? В який спосіб може бути виявлено бажання або ж небажання жити в імперських оковах? На ці питання існує відповідь у міжнародному праві і в українському національному праві. Така відповідь загальновизнана та визначається насамперед положеннями Статуту ООН – не може вирішуватися питання територіальної цілісності держави без прийняття відповідного рішення про проведення референдуму на підставі конституційних вимог, що існують у будь-якій державі.
Референдум – вільне волевиявлення громадян держави, несумісне з сепаратизмом і з окупацією збройними силами іншої держави під час агресивної війни. Агресія рф проти України із окупацією Криму мала приховану (хоча занадто невдало), гібридну форму. Агресія рф проти України у 2022 році з окупацією частини території має повномасштабний відкритий характер. Чи можливо приховати збройну агресію рф за фейковим змістом організованого псевдореферендуму у чотирьох областях України, нікчемного з позицій права? Звичайно ні. Очевидність нових порушень принципів і норм міжнародного права, вчинення злочинів проти суверенітету, територіальної цілісності України, злочину агресії не викликають сумнівів не лише у жодного юриста, але й у кожної людини, яка має здатність адекватно реагувати на події, сприймати реальність.
Черговий акт неправа у виконанні політичного керівництва росії не може подолати право, а застосоване грубе насильство та наруга над міжнародним і національним правом мають знайти відповідну міжнародну відповідь і відповідь України, яка продовжує боротися за свою державну суверенність. Міжнародні злочини військово-політичного керівництва рф передбачають покарання, збройна агресія рф вимагає адекватної збройної відсічі, що повністю узгоджується з принципами міжнародного права.
