Самостійна Україна Миколи Міхновського – від минулого до сучасності української державності
Після успішно та на високому рівні нещодавно проведеної науково-практичної конференції «Міхновські юридичні читання» залишилось чимало для подальшого осмислення постаті Миколи Івановича Міхновського в історії української правничої думки, в історії українського державотворення. Сама ідея проведення такого науково-практичного заходу та її успішна реалізація заслуговують на повагу.
Самостійна Україна на мапі Європи, на мапі світу, як ідеал, як ціль, до якої має слідувати кожний, хто відчуває себе українцем. Але самостійна – значить незалежна від росії. А така незалежність, на думку Миколи Міхновського, може бути досягнута лише важкою боротьбою проти агресивної політики росії , спрямованої на знищення усього українського.
Микола Міхновський чи не перший, хто дав зрозумілу правову оцінку Переяславської угоди 1654 року, як угоди між московським царем та Українською республікою, якою відповідно до угоди була Козацька держава.
Тут важливі розгорнуті уже нині ідеї правового контрактивізму як у національному, так і в міжнародному праві. Саме про зміст Переяславської угоди, як міждержавного контракту, Микола Міхновський зазначає у своїй програмній праці «Самостійна Україна». Умови зазначеного контракту були грубо порушені московським царством. Таке порушення має наслідком настання відповідальності, якою може бути сила, заснована на праві.
Отже висловлена на початку 20 століття Миколою Міхновським ідея самооборони, що закріплена через десятки років у Статуті ООН, має бути реалізованою Україною щоб утвердити свою державність. Термінів для застосування самооборони не існує за твердженням Миколи Міхновського, адже порушення прав української нації тривають, та набувають різних форм, що ведуть, як тепер стало ще більш очевидним, до знищення української ідентичності.
З минулим гнітом України перекликаються порушення вже нинішньою владою росії практично усіх укладених з Україною міждержавних Договорів. Як можна вистояти перед такою агресивною політикою? Відповідь очевидна – застосування сили для самооборони, що заснована на праві. Україна вийшла на нове коло протистояння московській агресії, на коло протистояння, що є кривавим та жорстоким внаслідок нелюдської російської агресії. Право без сили, переконував Микола Міхновський, нічого не важить.
Не з усіма радикальними поглядами, а певніше – з висловлюваннями Миколи Міхновського можна погодитися, але в головному – у необхідності відстоювання українцями самих себе у світі та перед московською державою – жодних сумнівів не існує. Для цього першим практичним кроком у 1917 році Микола Міхновський цілком свідомо та переконливо вбачав утворення Українського боєздатного війська. Історичні події повністю підтвердили державницькі погляди Миколи Івановича Міхновського.
Ще одна думка, яка виявляється актуальною для нас. Микола Міхновський достатньо критично ставився до українсько-російської спорідненості. «Нехай вчені розшукують, хто був кому родичем, - ображене чуття нації і кривди цілого народу гидують визнати моральні зв’язки з російською нацією! Через те ми можемо обсуджувати тільки засоби і способи боротьби!» - так від імені усіх українців висловився Микола Міхновський.
Залишається нам, тим, хто переживає розв’язану кремлем небачену раніше бійню на теренах нашої держави, згадати слова юної поетеси, що висловлені авторкою російською ( для більшої зрозумілості та неможливості маніпуляцій пропагандистами) після грабіжницького захоплення Криму окупантами – «ми ніколи не будемо братами».
Так, ніколи, адже не ми, українці, вибрали шлях, який веде до вбивства. І це ще один урок від історичної постаті Миколи Івановича Міхновського для нашого та майбутнього поколінь. Світлина - ArmyInform
Павло Богуцький
