Чехович Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Чехович народився 23 листопада 1870 року в Кам'янці-Подільському.
Олександр закінчив Володимирський Київський кадетський корпус. 1891 року закінчив у Санкт-Петербурзі перше Павлівське військове училище, служив у 11-й польовій артилерійській бригаді.
1906 року в Санкт-Петербурзі закінчив Олександрівську військово-юридичну академію по першому розряду. Упродовж року й 10 днів був кандидатом на військово-судові посади, упродовж 9 місяців — військовим слідчим. Далі перебував на посаді помічника військового прокурора двох військово-окружних судів: Кавказького і Київського.
Учасник Першої світової війни. Від 29 листопада 1914 року – військовий слідчий Першого Київського військового училища, за сумісництвом – слідчий особливо тяжких справ у Київському військово-окружного суді.
Від 29 травня 1917 року – військовий суддя Київського окружного суду. Від 20 серпня 1917 року – голова корпусного суду 32-го армійського корпусу.
Від 1 січня 1918 року – товариш начальника головної військово-судової управи Військового міністерства Української Народної Республіки. Від 10 березня 1918 року – старший військовий слідчий, а від 20 квітня 1918 року – голова Київського вищого військового суду.
Від 20 жовтня 1918 року – начальник прокурорського відділу Головної військово-судової управи Військового міністерства Української Держави, згодом – Військового міністерства УНР.
Від 14 червня 1919 року – начальник законодавчого відділу Військового міністерства УНР, а від 7 червня 1920 року – помічник начальника Головної військово-судової управи й головного військового прокурора УНР. Від лютого 1921 року – начальник Головної військово-судової управи військового міністерства, водночас Головний військовий прокурор УНР.
За офіційною версією Олександр Чехович помер на еміграції у Польській республіці 16 червня 1928 р. Водночас, нещодавно його поховання виявлено у Перемишлянському районі, що на Львівщині.



