Невідворотність покарання за міжнародні злочини: вирок у справі колишнього Президента Косово Хашима Тачі

16 вересня 2026 р. Судова палата II Спеціалізованих палат Косово (м. Гаага) проголосила вирок у справі колишнього Президента Косово Хашима Тачі та трьох інших колишніх членів Генерального штабу Армії визволення Косово (АВК/UÇK) (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 1). Усіх чотирьох обвинувачених, як учасників спільної злочинної діяльності (JCE), визнано винними у воєнних злочинах: свавільному арешті й триманні під вартою, жорстокому поводженні, катуваннях і вбивствах (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 98). Водночас суд виправдав їх за всіма шістьма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 42).

Х. Тачі та Я. Красніці отримали покарання по 25 років позбавлення волі, К. Веселі – 18 років, Р. Селімі – 13 років, із зарахуванням строку попереднього ув’язнення (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 137, 146, 155, 164). Питання репарацій потерпілим залишається на розгляді палати (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 167).

Обвинувачені Хашим Тачі (нар. 1968 р.) – засновник АВК і член Генштабу; з червня 1998 р. очолював Політичний директорат АВК, а наприкінці лютого 1999 р. став прем’єр-міністром Тимчасового уряду Косово (PGoK) та головнокомандувачем АВК (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 12, 36); Кадрі Веселі (нар. 1967 р.) – засновник АВК, член Генштабу; у травні 1998 – березні 1999 р. очолював Розвідувальний директорат (G-2), згодом – розвідувальну службу SHIK (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 13, 37); Реджеп Селімі (нар. 1971 р.) – засновник АВК, член Генштабу; керівник Оперативного директорату (березень–серпень 1998 р.), з вересня 1998 р. – генеральний інспектор АВК, згодом міністр публічного порядку PGoK (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 14, 38); Якуп Красніці (нар. 1951 р.) – член Генштабу, один із двох заступників командувача АВК, офіційний речник АВК, член Політичного директорату, пізніше речник і міністр PGoK (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 15, 39).

Первинний обвинувальний акт щодо чотирьох осіб підтверджено 26 жовтня 2020 р. та оприлюднено 5 листопада 2020 р.; згодом його кілька разів змінювали, а чинною є редакція від 27 лютого 2023 р. (scp-ks.org, сторінка справи). Обвинувачених було заарештовано й доставлено до Слідчого ізолятора СПК 4–5 листопада 2020 р.; на першій появі в суді всі заявили про невинуватість (scp-ks.org, сторінка справи).

Судовий розгляд розпочався 3 квітня 2023 р. вступними промовами обвинувачення та представника потерпілих; захист виступив 4–5 квітня (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 20). Обвинувачення завершило подання доказів 15 квітня 2025 р.; клопотання захисту про закриття справи (Правило 130) відхилено 16 липня 2025 р.; докази подавали лише команди Тачі та Красніці, а доказову стадію закрито 18 грудня 2025 р. (scp-ks.org, сторінка справи). Після заключних промов справу закрито 18 лютого 2026 р. (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 23).

Паралельно захист безуспішно звертався до Спеціалізованої палати Конституційного суду (скарги визнано неприйнятними у 2022 та 2024 рр.) та до Верховного суду з клопотаннями про захист законності щодо тримання під вартою (scp-ks.org, сторінка справи).

Обвинувачення охоплювало період щонайменше з березня 1998 р. по вересень 1999 р. та місця в Косово, а також Кукес і Цахан у Північній Албанії (scp-ks.org, сторінка справи). SPO інкримінувало шість пунктів злочинів проти людяності за ст. 13(1) Закону (переслідування, позбавлення волі, інші нелюдські діяння, катування, вбивство, насильницьке зникнення) та чотири пункти воєнних злочинів за ст. 14(1) (незаконний арешт і тримання під вартою, жорстоке поводження, катування, вбивство) (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 16–17). Відповідальність обґрунтовувалася різними формами участі за ст. 16(1)(a) і (c) Закону (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 18).

Палата окремо окреслила межі справи: вона не стосується легітимності АВК та її мети незалежності Косово, порівняння відповідальності сторін конфлікту чи злочинів сербських сил проти косовських албанців, а лише індивідуальної кримінальної відповідальності обвинувачених (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 5–7).

Палата встановила існування неміжнародного збройного конфлікту між АВК та силами СРЮ/Сербії щонайменше з кінця березня 1998 р. до приблизно 20 червня 1999 р., причому міжнародне гуманітарне право застосовувалося і в контрольованих АВК місцях Північної Албанії (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 43). Доведено зв’язок злочинів із конфліктом, захищений статус жертв і обізнаність усіх чотирьох обвинувачених про ці обставини (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 43).

Епізоди, що розпочалися після 20 червня 1999 р., не можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, оскільки конфлікт завершився (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 44). Водночас для осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, МГП продовжує діяти до моменту звільнення (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 45). Це суттєво звузило часові межі обвинувачення порівняно з інкримінованим періодом (до вересня 1999 р.).

Палата особливо відзначила, що серед затриманих були вчителі, фермери, робітники, жінки й діти, а доказів їхньої участі у бойових діях чи співпраці з ворогом немає (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 49). Суд відхилив версію захисту про те, що злочини були наслідком кровної помсти, особистих конфліктів чи дій окремих банд: вони стали наслідком злочинного плану, розробленого обвинуваченими (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 85).

Керівництво АВК переслідувало подвійну мету – незалежність Косово та встановлення політичного й інституційного контролю над ним; палата не оцінювала, чи були ці цілі злочинними (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 75). Натомість обвинувачені поділяли розуміння, що ключовим засобом досягнення мети є ліквідація або нейтралізація «опонентів» – через вбивства, затримання без суду, фізичне й психологічне насильство та «спеціальну війну» (наративне таврування осіб як колаборантів) (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 76–77). Цілями ставали прихильники ДСК і FARK, особи, пов’язані із сербською владою, а також роми та серби (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 78).

Суд наголосив: злочинними дії обвинувачених робили не цілі, а засоби їх досягнення (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 80). План передбачав створення місць утримання на всіх контрольованих територіях, виявлення «опонентів», їх арешт і за потреби вбивство; жоден з обвинувачених не вжив заходів, щоб його зупинити (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 83–84).

Це засудження найвищого за рангом колишнього політичного керівника Косово, який на момент висунення обвинувачення був чинним Президентом (відставку враховано як пом’якшувальну обставину) (scp-ks.org, Summary of Judgment, п. 114).