Сталий розвиток: Конвенція про біологічне різноманіття

На 20-му засіданні Другого комітету ООН 24 жовтня 2016 року представник Таїланду, виступаючи від імені держав-членів Організації Об'єднаних Націй, що є членами Групи 77 та Китаю, вніс на розгляд проект резолюції «Діяльність по здійсненню Конвенції про біологічне різноманіття і її внесок в забезпечення сталого розвитку» (A/C.2/71/L.7). На 28-му засіданні 8 грудня 2016 року Комітет мав у своєму розпорядженні проект резолюції «Діяльність по здійсненню Конвенції про біологічне різноманіття і її внесок в забезпечення сталого розвитку» (A/C.2/71/L.42), представлений заступником Голови Комітету Ігнасіо Діасом де ла Гуардіа (Іспанія) за підсумками неофіційних консультацій по проекту резолюції A/C.2/71/L.7. На 28-му засіданні 8 грудня 2016 року Комітет прийняв проект резолюції A/C.2/71/L.42.

При прийняті резолюції до уваги бралися резолюції 64/203 від 21 грудня 2009 року, 65/161 від 20 грудня 2010 року, 66/202 від 22 грудня 2011 року, 67/212 від 21 грудня 2012 року, 68/214 від 20 грудня 2013 року, 69/222 від 19 грудня 2014 року і 70/207 від 22 грудня 2015 року, що стосувалися Конвенції про біологічне різноманіття. А також на рішенні Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку, що відбулася в червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро, Програмі дій щодо подальшого здійснення Порядку денного на XXI століття, Йоганнесбурзьку декларацію зі сталого розвитку та План виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку (Йоханнесбурзький план виконання рішень) і підсумковий документ організованого Головою Генеральної Асамблеї спеціального заходу, присвяченого подальшій діяльності в зв'язку з досягненням цілей в галузі розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття, підсумковому документі Конференції Організації Об'єднаних Націй з питань сталого розвитку під назвою «Майбутнє, якого ми хочемо».

В Резолюції 70/1 «Перетворення нашого світу: Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 року» від 25 вересня 2015 року, в якій ООН затвердила всеосяжний, розрахований на перспективу і передбачає врахування інтересів людей набір універсальних і орієнтованих на перетворення цілей і завдань в області сталого розвитку, ліквідацію бідності в усіх її формах і проявах, включаючи крайню бідність - є найважливішим глобальним завданням і однією з необхідних умов сталого розвитку в усіх його трьох компонентах(економічному, соціальному та екологічному), а також закріпленню результатів, досягнутих в реалізації цілей в галузі розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття.

Цілями Конвенції про біологічне різноманіття є збереження біологічного різноманіття, стале використання його компонентів і спільне одержання на справедливій і рівній основі вигод, пов'язаних з використанням генетичних ресурсів, у тому числі шляхом надання необхідного доступу до генетичних ресурсів і шляхом належної передачі відповідних технологій з урахуванням усіх прав на такі ресурси і технології, а також шляхом належного фінансування.

ООН підтвердила цінність біологічного різноманіття, а також екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, виховного, культурного, рекреаційного та естетичного значення біологічного різноманіття і його надзвичайно важливу роль в підтримці екосистем, які забезпечують надання найнеобхідніших послуг, які закладають основу для забезпечення сталого розвитку та благополуччя людини.

Для досягнення всіх трьох цілей Конвенції має вирішальне значення для забезпечення сталого розвитку, подолання бідності та підвищення добробуту людей і є одним з основних факторів, що сприяють досягненню узгоджених на міжнародному рівні цілей в галузі розвитку, в тому числі цілей в галузі сталого розвитку.

Відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй і принципів міжнародного права держави мають суверенне право розробляти свої власні ресурси відповідно до своєї політики в галузі навколишнього середовища і несуть відповідальність за забезпечення того, щоб діяльність у рамках їх юрисдикції або під контролем не завдавала шкоди навколишньому середовищу інших держав або районів за межами дії національної юрисдикції.

У резолюції 65/161 Генеральна Асамблея проголосила 2011-2020 роки Десятиліттям біорізноманіття Організації Об'єднаних Націй, з тим щоб сприяти виконанню Стратегічному плану з біорізноманіття на 2011-2020 роки.

Традиційні знання, інновації та практика громад корінних народів і місцевих громад стали значним внеском у збереження і невиснажливе використання біорізноманіття та їх більше широке застосування може сприяти підвищенню соціального благополуччя і забезпечення стійких джерел засобів до існування.

Важливу роль відіграє Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, - міжнародна угода, яка регулює питання, які одночасно зачіпають торгівлю, природоохоронну діяльність і розвиток, у сприянні збереження та невиснажливого використання біорізноманіття та забезпечення того, щоб жоден з видів, які стають предметом міжнародної торгівлі, що не піддавався загрозі зникнення, сприяє отриманню відчутних переваг місцевим населенням, підкреслюючи важливість складання переліку видів на основі узгоджених критеріїв, враховуючи економічні, соціальні та екологічні наслідки браконьєрства і незаконної торгівлі дикими тваринами і рослинами, для припинення яких необхідно прийняти тверді і рішучі заходи щодо як продавців, так і покупців, і особливо відзначаючи в цьому зв'язку важливість ефективного міжнародного співробітництва між відповідними багатосторонніми природоохоронними угодами і міжнародними організаціями.

ООН рекомендує відповідним сторонам у тісній взаємодії із зацікавленими організаціями зробити конкретні кроки у напрямку досягнення цілей Конвенції про біологічне різноманіття і протоколів до неї, Картахенського протоколу про біобезпеку і Нагойского протоколу.

ООН закликає сторони Конвенції сприяти передачі технологій для цілей ефективного здійснення Конвенції у відповідності зі статтею 16 та іншими відповідними положеннями Конвенції, для чого приймалася стратегія практичного здійснення програми роботи в області передачі технологій і науково-технічного співробітництва, розроблена Спеціальною технічною групою експертів по передачі технологій і науково-технічного співробітництва, а також рішення XI/2 «Огляд результатів здійснення національних стратегій і планів дій щодо збереження біорізноманіття та надання сторонам підтримки у створенні відповідного потенціалу».

ООН пропонує сторонам Конвенції ратифікувати Нагойський протокол або приєднатися до нього і пропонує Виконавчому секретареві Конвенції та Глобального екологічного фонду в рамках його мандату як фінансового механізму Конвенції діяти у співпраці з відповідними організаціями, продовжувати надавати підтримку заходам по створенню і нарощуванню потенціалу для сприяння ратифікації і здійснення Протоколу; розглянути питання про ратифікацію Картахенського протоколу про біобезпеку або приєднання до нього, в залежності від обставин; сторонам Картахенського протоколу про біобезпеку розглянути питання про ратифікацію Нагойсько-Куала-Лумпурського додаткового протоколу про відповідальність і відшкодування до Картахенського протоколу про біобезпеку або приєднання до нього, в залежності від обставин. Таким чином ООН продемонструвала пильну увагу питанню збереження природного середовища, необхідного для існування людини, через забезпечення біологічного різноманіття сучас

ного світу.