Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України»

Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» набув чинності  1 жовтня 2022 року.

Відповідно до Закону, передбачено:

• уніфікувати передбачені Митним кодексом України правила щодо отримання статусу фінансового гаранта, забезпечення сплати митних платежів, отримання авторизації на застосування спрощень «загальна гарантія», «загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків», «загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків», «звільнення від гарантії» з вимогами, визначеними Конвенцією про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року;
  
  
• дозволити користуватися спрощеннями під час здійснення митних формальностей усім надійним підприємствам, а не тільки авторизованим економічним операторам, визначивши перелік умов надання авторизації (дозволу) для застосування окремого спрощення;
  
  
• удосконалити процедуру розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку, зокрема визначити підвідомчість розгляду скарг, запровадити можливість подання скарги в електронній формі, регламентувати права особи, яка подала скаргу, та процедури розгляду і прийняття рішень за результатами розгляду скарг;
  
  
• запровадити механізм, аналогічний тому, що функціонує в ЄС, видання рішень митними органами, регламентувавши права та обов’язки посадових осіб митних органів і посадових осіб підприємств під час розгляду заяви підприємства, оцінки відповідності та моніторингу відповідності, а також правила внесення змін, перегляду, скасування, анулювання рішень та застосування «права бути почутим» (можливість подати письмові заперечення та відповідні обґрунтування у разі наміру митного органу прийняти несприятливе для підприємства рішення);
  
  
• запровадити процедуру кінцевого використання, перевагами якої є: іноземні товари можуть бути випущені у вільний обіг на митній території України за зниженими ставками ввізного мита, встановленими Митним тарифом України;
  
  
• можливість надання гарантій на різницю між сумою ввізного мита, визначеного за повними ставками Митного тарифу України, та сумою ввізного мита, визначеного за зниженими ставками Митного тарифу України, що забезпечує покриття ризиків, пов’язаних з недотриманням умов кінцевого використання;
  
  
• чітка система контролю з боку митного органу за ввезенням товарів, призначених для відповідного цільового використання, як перед наданням авторизації щодо застосування кінцевого використання, так і після.