Історичний ареал Львова у судовому рішенні ВС

Верховний Суд висловився щодо меж історичного ареалу м. Львова та обмеження його забудови.

Верховний Суд зауважив, що межі історичного ареалу м. Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом м. Львова, який входить до Генерального плану міста Львова.

Незатвердження науково-проєктної документації з визначення меж історичного ареалу Львова не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, та не виводить її з-під державної охорони (охорони законом).

Такий висновок суду у постанові КАС ВС від 12 грудня 2023 року у справі № 380/13557/21, що міститься за посиланням.

У цій справі встановлено, що ділянка розташована в межах історичного ареалу міста та в межах охоронної (буферної) зони об’єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Позивач оскаржив припис Міністерства культури та інформаційної політики України щодо зупинення будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель.

Підстава винесення спірного припису — проведення будівельних робіт у межах історичного ареалу Львова й охоронної (буферної) зони об’єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а апеляційний суд задовольнив його.

Апеляційний суд виходив з того, що позивач розробив і затвердив проєктну документацію відповідно до затверджених містобудівних умов та обмежень, провів її експертизу й отримав дозвіл на початок будівельних робіт, а історико-архітектурний опорний план та межі історичного ареалу Львова не затверджені у встановленому законом порядку.

КАС ВС скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції щодо законності припису Мінкультури.

Джерело: телеграм-канал ВС