ККС нагадав, коли є можливим виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження

Вироком суду особу засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України на 6 років 1 місяць 22 дні позбавлення волі, без конфіскації майна.

За вироком суду, у 2013 році особа, переслідуючи корисливі цілі вступив в злочинну змову з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, з метою придбання права на майно шляхом обману та заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою в особливо великих розмірах.

У касаційній скарзі скаржник зазначав, зокрема, про незаконне виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинувачених осіб в окреме провадження. Вказував на те, що швидкий і об`єктивний розгляд справи не передбачені нормами КПК України, як єдині підстави для виділення матеріалів кримінального провадження.

Касаційний кримінальний суд касаційну скаргу задовольнив та скасував судові рішення і призначив новий касаційний розгляд у суді першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження щодо осіб порушено загальні засади кримінального провадження та вимоги кримінального процесуального закону.

Суд зазначив, що частиною 1 ст. 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

А ч. 3 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 4 ст. 217 КПК України матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження можливе за наявності матеріальних (фактичних) підстав, однією з яких є наявність окремих обвинувачених у кримінальних провадженнях про злочини вчинені групою осіб, у випадках, коли одного з обвинувачених оголошено в розшук судом або через психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні (ст. 335 КПК України).

ККС роз’яснив, що з системного аналізу зазначених норм слідує, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування особи обвинувачувались у вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб, при цьому, кожен з епізодів злочинної діяльності було інкриміновано їм із посиланням на вказану кваліфікуючу ознаку.

Також усі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялись, що свідчить про відсутність передумов, регламентованих нормами вищенаведеного діючого кримінального процесуального законодавства України для виділення матеріалів.

Тому ВС дійшов висновку, що виділення в окреме провадження матеріалів щодо обвинувачення осіб було безпідставним, оскільки таке виділення призвело до порушення загальних засад кримінального провадження, а також до порушення прав обвинуваченої на справедливий суд, що передбачає незалежність та безсторонність суду, розумний строк розгляду справи, рівність учасників кримінального провадження та справедливу (належну) процедуру розгляду справи.

Такі порушення вимог кримінального процесуального закону ВС визнав істотними, оскільки вони перешкодили суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідало б вимогам КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова від 20.08.2020 у справі № 344/20740/18).