КЦС: не можна вважати неповажною причину непроживання дитини у спірному житлі її проживання в іншому місці з одним із батьків

Особа просила суд усунути їй перешкоди в розпорядженні квартирою шляхом визнання її малолітнього онука таким, що втратив право користування цією квартирою.

Позивачка зазначала, що вона є власником квартири, а відповідач є законним представником (матір`ю) її онука, який зареєстрований у зазначеній квартирі, проте в ній не проживає. Відповідачка забрала дитину і переїхала до свого зареєстрованого місця проживання, речей онука у житловому приміщенні немає.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили.

Суди вказали на те, що малолітній вселився у спірну квартиру як онук позивачки, проживав у ній на правах члена сім`ї, тому має право користуватися житлом нарівні з позивачем. Дитина разом з матір`ю переїхали зі спірної квартири внаслідок конфліктних відносин з позивачкою, яка не довела, що онук перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй квартирою.

Касаційний цивільний суд ВС погодився з таким вирішенням справи.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розглядаючи питання про припинення права користування житлом колишнього члена сім`ї власника житла, суди мають брати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 405 ЦК України, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін.

ВС зауважив, що малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її не проживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом. Крім того, право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження.

Суд дійшов висновку, що не можна вважати неповажною причину непроживання дитини у спірному житлі її проживання в іншому місці з одним із батьків, оскільки малолітня дитина в силу свого віку не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише за досягнення певного віку.
КЦС ВС також вказав, що не впливає на поважність причин непроживання дитини і наявність у того з батьків, з ким вона фактично проживає, права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним у цьому випадку є забезпечення найкращих інтересів дитини (постанова від 18.08.2021 у справі№ 523/3106/18).