КЦС ВС проаналізував умови звільнення працівника за одноразове грубе порушення трудових обов'язків

Особа оскаржив до суду наказ про звільнення з посади лісничого за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов’язків, яке полягало в тому, що позивач опублікував у мережі «Фейсбук» фотографії, на яких під час виконання посадових обов`язків він позує поруч із загиблими риссю та тетеруком.

Під час проведення службового розслідування встановлено факт одноразового грубого порушення трудових обов`язків лісничого, а саме: неповідомлення ним про факт загибелі тварин, занесених до Червоної книги України, працівників природоохоронних та правоохоронних органів відповідно до ситуації. Також визнано неетичною поведінку особи щодо позування із загиблими тваринами, які занесені до Червоної книги України.

Позивач зазначав, що роботодавець при обранні виду стягнення порушив вимоги статті 149 КЗпП України, а саме, не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду, окрім того його звільнено без попередньої згоди профспілкового комітету.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суд першої інстанції зазначив, що фотографування лісничого з мертвими тваринами, які занесені до Червоної книги України, є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, а тому в роботодавця були правові підстави для звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, яке здійснене з дотриманням передбаченого законом порядку.

Апеляційний суд вказав на те, що позивач обіймав посаду лісничого та здійснював керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва. За вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків, яке виразилося у невжитті ним заходів, передбачених службовими обов`язками лісничого щодо повідомлення працівників природоохоронних і правоохоронних органів про факт виявлення порушення лісового законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, особу звільнено із займаної посади з дотриманням норм КЗпП України.

У касаційній скарзі представник позивача зазначав, зокрема, про те, що роздруківки світлин із сторінки в соціальній мережі не є допустимими доказами, оскільки їх дійсність неможливо перевірити. У мережі «Фейсбук», як і іншій соціальній мережі, будь-яка особа може створити сторінку під будь-яким іменем та розміщувати будь-які світлини, а їхню дійсність неможливо перевірити.

Суд касаційної інстанції не знайшов підстав для скасування судових рішень.

Касаційний цивільний суд ВС роз’яснив, що аналіз норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування вказаної норми закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо.

Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Суди встановили, що на дату звільнення позивач обіймав посаду лісничого, який є керівником відокремленого підрозділу ДП, за обсягом посадових обов`язків виконує організаційно-розпорядчі функції та несе відповідальність за роботу структурного підрозділу, а тому є суб`єктом дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

ВС зазначив, що посадовою інструкцією на лісничого покладено посадові обов`язки, зокрема із здійснення заходів із охорони диких звірів та птахів, а також боротьба з браконьєрством. Однак позивач усупереч своїм посадовим обов`язкам, виявивши загиблих тварину і птаха, які занесені до Червоної книги України і полювання на яких заборонене, не повідомив про цей факт працівників природоохоронних та правоохоронних органів, проте позував з ними, що підтверджується світлинами, що містяться в матеріалах справи та опубліковані в мережі «Фейсбук».

Тому ВС визнав вірними висновки судів перших інстанцій про законність звільнення позивача (постанова від 06.10.2021 у справі № 305/1001/18).