Поважність причин пропуску процесуального строку - ВП ВС

ВП ВС вказала, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
На думку Великої Палати Верховного Суду, факт звернення особи до адміністративного суду з первинним позовом з дотриманням установленого законом строку звернення, поведінка позивача після отримання ухвали суду про повернення цього позову, нетривалий проміжок часу, упродовж якого була подана повторна позовна заява (тиждень), обставини, зазначені у заяві про усунення вказаних судом недоліків, в межах спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Варто зауважити і про те, що встановлений статтею 122 КАС України строк для оскарження Указу № 219/2024 навіть з урахуванням обставин, пов`язаних із поверненням позивачеві первісного позову та зверненням після цього з повторною позовною заявою, був пропущений лише на два дні.Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково оцінив наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення.
З повним текстом постанови ВП ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
Читайте також
—
Про співвідношення (ієрархія) висновків колегії, палати, об’єднаної палати ККС ВС, Великої Палати ВС для застосування у судовій практиці - ККС

Верховний Суд підготував дайджест судової практики Великої Палати за березень 2026 року

Момент проголошення постанови не визначає початок перебігу строку на її оскарження - КАС
