Про корисливий мотив умисного вбивства під час вчинення розбійного нападу - ККС

ККС ВС, відхиляючи доводи сторони захисту у касаційній скарзі, вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій за встановленими фактичними обставинами дійшли обґрунтованого висновку про те, що засуджений мав корисливий мотив на вчинення вбивства потерпілої, оскільки він завідомо знав про наявність у потерпілої, яка проживала з матір`ю та малолітнім сином, грошових коштів, прикрас із золота, техніки та вирішив заволодіти цим майном, яке становило для нього матеріальну цінність, адже засуджений мав довготривалі боргові зобов`язання, у тому числі перед ломбардом, перебував у скрутному матеріальному становищі через участь у азартних іграх онлайн, як наслідок, суди надали правильну кримінально-правову оцінку діям засудженого, кваліфікувавши їх як вбивство потерпілої з корисливих мотивів та розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Такий висновок узгоджується з усталеною судовою практикою, відповідно до якої вчинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується у разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди.
При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок вбивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.
У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України.
Корисливий мотив злочину - це внутрішнє спонукання суб`єкта злочину задовольнити особисті потреби матеріального характеру.
Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.
ККС ВС відповідно до матеріалів кримінального провадження зазначив, що свої висновки про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону та в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо засудженого.
З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
Читайте також
—
Про співвідношення (ієрархія) висновків колегії, палати, об’єднаної палати ККС ВС, Великої Палати ВС для застосування у судовій практиці - ККС

Верховний Суд підготував дайджест судової практики Великої Палати за березень 2026 року

Момент проголошення постанови не визначає початок перебігу строку на її оскарження - КАС
