У випадку виявлення правопорушення, введення суду в оману суд має винести окрему ухвалу - КАС ВС

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №580/4100/2, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), виснував правову позицію щодо постановлення судом окремої ухвали у випадку виявлення судом правопопорушення та введення суду в оману.

За змістом статті 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною четвертою статті 294 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Верховний Суд зазначає, що стаття 249 КАС України дає можливість суду у процесуальний спосіб відреагувати на порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена у разі, коли під час судового розгляду справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.

Аналізуючи викладене, обов`язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування у чому саме полягає таке порушення.

Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали слугувало виявлення апеляційним судом під час розгляду справи факту підробки службовими особами/службовою особою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підпису позивача у розписці-повідомленні від 11.11.2019, яка була покладена судом першої інстанції в основу підрахунку процесуального строку звернення до суду в частині повідомлення позивача про надання певних документів, а саме у першому та другому рядку у графі «Підписи»/»заявника» в абзаці з друкованим текстом «Перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії:» виконані не позивачем, а іншою особою.

Дана обставина підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №580/4100/22 від 08.09.2023 №17661/23-32.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що факт підробки фізичного підпису позивача з боку працівника/працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області має наслідком позбавлення позивача права на належне, своєчасне та повне отримання пенсійного забезпечення.

Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що в розписці-повідомленні від 11.11.2019 міститься підпис спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (Смілянський відділ обслуговування громадян) .

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції встановив, що пенсійний орган вводив суд в оману, наполягаючи, що підписи у розписці повідомленні від 11.11.2019 були виконані позивчаем, що, як було встановлено апеляційним судом, не відповідає дійсності. З урахуванням зазначених обставин, в діях посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області можуть вбачатися ознаки посадового злочину, передбаченого статтями 366, 367 КК України.

Верховний Суд зауважує, що приписами статті 44 КАС України визначено, зокрема, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Виходячи з того, що судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи встановлено факт свідомого, умисного порушення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області прав позивача, суд мав підстави для постановлення окремої ухвали.

Крім того, у касаційній скарзі заявник формулює мотиви оскарження окремої ухвали таким чином, що суд апеляційної інстанції вказав фактично на те, що підробка підпису позивача здійснена конкретною посадовою особою пенсійного органу, перебравши на себе функції правоохоронних органів та порушуючи презумпцію невинуватості.

Проте, наведені мотиви спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, у якому суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст розписки-повідомлення від 11.11.2019, зазначив про те, що крім підроблених підписів (за висновком експертизи), документ засвідчений (прийнятий) конкретним спеціалістом та містить її підпис.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо підробки підпису позивача та введення суду в оману, що могло призвести до порушення конституційних соціальних прав позивача, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для постановлення окремої ухвали.

За повідомленням Верховного Суду та П'ятого апеляційного адмінстративного суду.