ВС висловився щодо позовної давності до вимог про визнання материнства

Суд першої інстанції у справі про визнання материнства вважав, що до вимоги про визнання материнства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір`ю дитини (частина третя статті 139 СК України).

Апеляційний суд дійшов висновку, що слід розмежовувати вимогу про визнання материнства на підставі статті 131 СК України, до якої позовна давність не застосовується, та вимогу про визнання материнства з правових підстав визначених частиною другою статті 139 СК України до якої застосовується позовна давність в один рік, передбачена частиною третьою статті 139 СК України застосовується.

Касаційний цивільний суд ВС зазначив, що тлумачення норм СК України свідчить, що:

- законодавець передбачив різні підстави для пред`явлення позовної вимоги про визнання материнства згідно статті 131 СК України та частини другої статті 139 СК України;

- у статті 131 СК України регулюється випадок, за якого державна реєстрація народження дитини проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім`я, по батькові дитини і відомості про батьків. Саме в такому разі особа, яка вважає себе матір`ю дитини, може подати до суду позовну заяву про визнання свого материнства. При цьому, з врахуванням змісту частини першої статті 20 СК України та статті 131 СК України, позовна вимога про визнання материнства згідно статті 131 СК України виключена законодавцем із сфери дії позовної давності;

- частина друга статті 139 СК України стосується ситуації, за якої оспорити материнство може жінка, яка вважає себе матір`ю дитини, а матір`ю дитини записана інша жінка. Тобто позивачем є жінка, яка вважає себе матір`ю дитини, а відповідачем - жінка, яка записана матір`ю дитини. Предметом доказування в цьому разі є відсутність кровної спорідненості між дитиною і жінкою, записаною як матір в актовому записі про народження дитини, та наявність такої спорідненості між дитиною й жінкою, яка вважає себе її матір`ю. До позовної вимоги про визнання материнства згідно частини другої статті 139 СК України застосовується позовна давність в один рік.

ВС вирішив, що встановивши, що позивач є біологічною матір`ю малолітньої, відомості про матір малолітньої дитини були зазначені на підставі рішення органу опіки та піклування відповідно до частини другої статті 135 СК України, і така вимога виключена законодавцем із сфери дії позовної давності, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.

Джерело: телеграм-канал "Трохи про приватне право".