Право особи на справедливий суд та отримання правничої допомоги передбачено Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та не може бути обмежене законом

НААУ звертає увагу у публікації на те, що Закон №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким обмежено право на здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території та укладення відповідних договорів, не поширюється на випадки надання адвокатами на підставі договорів правничої допомоги.

Верховний Суд у справі № 913/768/21 дійшов висновку, що право особи на справедливий суд ґрунтується на законодавчих актах вищої юридичної сили, а саме - Конституції України та Конвенції.

Відтак, обмеження права особи на професійну правничу допомогу є необґрунтованим. Зокрема, й з тих підстав, що місцезнаходження чи місце проживання останньої в умовах війни опинилося в окупації. І чинне процесуальне законодавство не забороняє таким особам виступати як позивачами, так і відповідачами в суді, тобто визнає їх процесуальну правоздатність.

А спроби позбавити (обмежити) особу у можливості користуватися правничою допомогою призведе до порушення норм Конституції та зокрема ГПК, основних засад господарського судочинства, насамперед принципу змагальності.

Більше – у публікації за цим посиланням