Cкарги або заяви, які містять нецензурні висловлювання, образи є зловживанням процесуальними правами та як неприйнятні підлягають поверненню апелянту - ККС
· 21:13

Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 991/7073/23 повернуто апеляційні скарги особи на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року, оскільки ці скарги містять образливі висловлювання на адресу суддів, а тому є неприйнятними.
Касаційний кримінальний суд, розглядаючи касаційну скаргу, виснував правову позицію та зазначив про таке.
Як убачається з оскаржуваного судового рішення, особа звернувся з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року, в яких зазначив образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи, а тому суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов висновку про необхідність повернення апеляційних скарг.
При цьому суддя зазначив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК України, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
До того ж відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.
Також положеннями ч. 1 ст. 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
При цьому, як убачається із ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.
Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
ККС у задоволенні касаційної скарги відмовив та залишив у силі рішення АП ВАКС.
З постановою ККС у складі ВС можна ознайомитись за цим посиланням.
Касаційний кримінальний суд, розглядаючи касаційну скаргу, виснував правову позицію та зазначив про таке.
Як убачається з оскаржуваного судового рішення, особа звернувся з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2023 року, в яких зазначив образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи, а тому суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов висновку про необхідність повернення апеляційних скарг.
При цьому суддя зазначив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК України, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
Конвенція 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Також ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У підпункті «а» п. 3 ст. 35 Конвенції зазначено, що Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є несумісною з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви.
Відповідно до положення п. 4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.У підпункті «а» п. 3 ст. 35 Конвенції зазначено, що Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є несумісною з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви.
У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
До того ж відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.
Також положеннями ч. 1 ст. 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
При цьому, як убачається із ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.
Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
ККС у задоволенні касаційної скарги відмовив та залишив у силі рішення АП ВАКС.
З постановою ККС у складі ВС можна ознайомитись за цим посиланням.
Поділитись:
Читайте також
—
Матеріали кримінального провадження не повинні містити документів про застосування заходів безпеки стосовно свідка під псевдонімом - ККС

Складання протоколу затримання підозрюваної особи після проведення огляду місця події не є порушенням вимог КПК - ККС

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, у тому числі під час воєнного стану - КАС
