Делегований законом місцевий норматив не може встановлювати поріг допуску до квартирного обліку вищим (суворішим), ніж загальний норматив, визначений статтею 47 ЖК України - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністратвиного суду у спарві №400/573/26 сформулював правову позицію про межі дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування щодо визначення рівня забезпеченості житловою площею для цілей взяття громадян на квартирний облік.

За обставинами спарви позивач звернувся із заявою до Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про взяття його на квартирний облік як особи, що потребує поліпшення житлових умов. Щодо наявності пільги повідомив, що є учасником бойових дій, та надав відповідні підтверджуючі документи.

Виконавчий комітет Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області відмовив позивачу у постановленні на квартирний облік з підстав того, що забезпеченість житловою площею на одну особу становить 11,4 кв.м, що перевищує встановлену норму -
7 кв.м..

Вважаючи протиправною відмову у постановленні на квартирний облік і порушення його прав на поліпшення житлових умов, позивач звернувся до суду.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у постановки його на квартирний облік, оскільки позивач не має власного житла, проживає разом зі своєю дружиною та донькою у будинку його батьків разом з ними, який належить батькам на праві власності, і як учасник бойових дій, має право на першочергове забезпечення жилою площею, як особа що потребує поліпшення житлових умов.

Суди також дійшли висновку, що забезпечення житловою площею на одну особу у розмірі 11,4 кв.м (що перевищує норму 7 кв.м, визначену виконавчим комітетом Баштанської міської ради) не позбавляє його права бути взятим на квартирний облік, як особи, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки вказана частка є меншою за норму, встановлену статтею 47 Житлового кодексу України - 13,65 кв.м.

КАС ВС у цій справі залишив рішення судів попередніх інстанцій у силі, у задоволенні касаційної скарги відповідача відмовив та вказав, що Пункт 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, та відповідні норми рішення органу місцевого самоврядування надають йому повноваження визначати рівень забезпеченості житловою площею для цілей взяття громадян на облік.

Однак це повноваження не є необмеженим: делегований місцевий норматив не може встановлювати поріг допуску до квартирного обліку вищим (суворішим), ніж загальний норматив забезпеченості житлом, визначений статтею 47 Житлового Кодексу України, оскільки квартирний облік за своєю правовою природою є передумовою для реалізації права на забезпечення житлом, а не самостійною перешкодою для цього права.

З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.