КЦС вказав, коли є можливим встановлення земельного сервітуту шляхом надання права проїзду та проходу через належну іншій особі земельну ділянку

Позивач просив суд про встановлення сервітуту, оскільки він є власником складського приміщення з підвалом, а земельна ділянка, на якій розташоване це складське приміщення, не має самостійного проїзду до вулиці.

Позивач покликався на те, що такий проїзд був облаштований через земельну ділянку відповідача, яка, приватизувавши земельну ділянку, встановила огорожу і обмежила проїзд до належного йому складського приміщення.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позову. Суди виходили з того, що позивач не довів попереднього звернення до відповідача щодо встановлення сервітуту і отримання відмови, а також не підтвердив, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення є облаштування проїзду через земельну ділянку відповідача.

У касаційній скарзі позивач наполягав на тому, що у справі достатньо доказів на підтвердження того, що єдиний проїзд до складського приміщення проходив через земельну ділянку відповідача.

Проте Касаційний цивільний суд ВС не знайшов підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Суд касаційної інстанції зазначив, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, такого земельного сервітуту як право проходу та проїзду на велосипеді, а також право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (стаття 98, 99 ЗК України).

Згідно зі статтею 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

КЦС роз’яснив, що системний аналіз положень законодавства дає підстави для висновку про можливість встановлення земельного сервітуту шляхом надання права проїзду та проходу через належну іншій особі земельну ділянку у разі, якщо задовольнити таку потребу у будь-який інший спосіб неможливо.

Суд касаційної інстанції відхилив посилання позивача на те, що єдиний проїзд до складського приміщення проходив через земельну ділянку відповідача, оскільки саме лише існування такого проїзду не є підставою для задоволення вимог про встановлення сервітуту, який встановлюється виключно за умови неможливості забезпечення проїзду будь-яким іншим чином, у тому числі шляхом облаштування нового проїзду іншим маршрутом, чого у цій справі не було встановлено (постанова від 26.03.2020 у справі № 383/153/17).