Повторне дослідження апеляційним судом у кримінальному провадженні обставин, встановлених судом першої інстанції - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №175/272/23 сформулював правову позицію щодо повторного дослідження апеляційним судом у кримінальному провадженні обставин, встановлених судом першої інстанції.

ККС Вс у цій справі залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, касаційну скаргу - без задоволення та вказав, що твердження захисника, що апеляційний суд порушив право на захист засудженого, адже, незважаючи на обґрунтоване клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, безпідставно відмовив у його задоволенні, є необґрунтованими.

Так, відповідно до частини третьої статті 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Норми закону зобов`язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушеннями. Сама собою незгода захисника із висновками суду, зробленими на підставі досліджених доказів, не може бути безумовною підставою для повторного дослідження тих самих доказів апеляційним судом за відсутності обставин, передбачених частиною третьою статті 404 КПК.

За приписами статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо, що є важливою гарантією права на справедливий суд. Принцип безпосередності дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду хоча й не є абсолютним, як у суді першої інстанції, але в ситуації, коли перед апеляційним судом ставиться питання про скасування виправдувального та постановлення обвинувального вироку, цей принцип висуває більш суворі вимоги, ніж у разі скасування чи зміни обвинувального вироку, адже в такому разі висновок про винуватість чи невинуватість особи робить безпосередньо апеляційний суд, який у зв`язку із цим має забезпечити всі гарантії права на справедливий судовий розгляд.

Разом з тим вказане не означає, що положення статті 23 КПК необхідно розглядати як такі, що автоматично висувають вимогу про повне нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції щоразу, коли йдеться про скасування обвинувального вироку.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.