Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Практика Судова практика Щодо неможливості набуття права власності на службове житло за набувальною давністю - КЦС

Щодо неможливості набуття права власності на службове житло за набувальною давністю - КЦС

· 21:11
Щодо неможливості набуття права власності на службове житло за набувальною давністю - КЦС
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №643/13004/23 сформував правовий висновок щодо неможливості набуття права власності на службове житло за набувальною давністю.

КЦС ВС вказав, що володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Встановивши, що позивач почав проживати у спірній квартирі, як член сім`ї особи, якій квартира була передана у користування на підставі ордеру, як службова, Державна митна служба України є власником спірної квартири, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини унеможливлюють визнання за позивачем права власності на спірну квартиру за набувальною давністю відповідно до положень статті 344 ЦК України.

Посилання заявника про те, що Державна митна служба України не є власником спірної квартири, а її власник не відомий є безпідставними та спростовуються встановленими судами обставинами.

Зокрема, належність спірної квартири відповідачу підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили у справі № 2-7069/09, в якій також приймав участь й позивач.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що під час реорганізації Східної регіональної митниці та наступних реорганізацій митних органів, створених на базі Східної регіональної митниці, кінцевим правонаступником яких є Державна митна служба України, все їх майно перейшло до відповідача.

Той факт, що спірне нерухоме майно наразі не перебуває на балансі відповідача ці обставини не спростовує.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач є власником спірної квартири, яка була надана батькові позивача у 1999 році як службове житло для проживання разом із сім`єю. До теперішнього часу вказане житло свого службового статусу не втратило.

Сам по собі факт користування позивачем квартирою, утримання її в належному стані, проведення капітального та поточного ремонтів, здійснення оплати за житлово-комунальні послуги не є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.

Поділитись: