Щодо умов відшкодування неодержаного заробітку внаслідок незаконного кримінального переслідування - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №757/76591/17 сформулював правову позицію щодо умов відшкодування неодержаного заробітку внаслідок незаконного кримінального переслідування.

КЦС ВС у цій справі відмовив у задоволенні касаційної скарги, залишив у силі рішення апеляційного суду та вказав, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 вказаного Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення (частина перша статті 4 вищевказаного Закону).

Пунктом 8 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, передбачено, що згідно з частиною першою статті 4 Закону розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.

У справі, що переглядається суд апеляційної інстанції установив, і цього не заперечував позивач, що перед обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він не працював, мав лише намір працевлаштуватися. Також позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які об`єктивно заважали та (або) унеможливлювали його працевлаштування після звільнення з-під варти у листопаді 2006 року.

Позивач не довів, що його відсторонено від роботи чи посади або звільнено у зв`язку із кримінальним переслідуванням, і доказів на підтвердження таких обставин не надав, що виключає можливість для відшкодування (повернення) йому заробітку шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

З постановою КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.